Романович

Ігор з Юлею, вирішили прибрати на горищі перед тим, як продати будинок. Мотлоху на горищі було багато, але нічого цікавого вони не знайшли. Скинули тільки купу старих журналів. Раптом, Юля помітила листок, що випав з-поміж них. Жінка підняла його. – Ігоре, підійди, – гукнула вона. – Що в тебе? – він підійшов і заглянув їй через плече. – Лист якийсь? – Так. Послухай, – і Юля почала читати. Закінчивши, Юля здивовано подивилася на Ігора. – Цього, просто, не може бути! – тільки й сказав чоловік

Автор

Ігор прийшов з роботи втомлений. Він підробляв у літні канікули на будівництві. Не завжди ж за рахунок мами жити. Через рік закінчить інститут, піде працювати за професією, тоді одружиться з милою дівчиною Юлею. – Мамо, а поїхали в село на вихідні? Відпочинемо, я на риболовлю схожу, – мрійливо сказав Ігор, доїдаючи вечерю. – Я сама … Читати далі

Віктор занедужав. Він приїхав до бабусі в село. – Добре, хоч ти в мене є! – сказав він Вірі Петрівні. – Один я на цьому світі. А може, я нікому й не потрібен? – Ти що, зовсім, чи що?! – ахнула жінка. – Як це такий симпатичний чоловік і не потрібний?! Та обов’язково потрібний! Будь-якій самотній жінці – це був би подарунок долі. Ти лежи, а я піду до сусідки по мед… Віра Петрівна пішла. Віктор задрімав. Невдовзі рипнули двері в кімнаті і він почув легкі кроки. – Бабусю, це ти? – Віктор відкрив очі і… Аж сів на ліжку від несподіванки

Автор

Віктор поспішав до бабусі в село. Він узяв на себе всі турботи про неї в останні роки. Батьки його були зайняті – батько досі працював, а мати поралася в саду й на городі в себе вдома. До бабусі вона їздила не частіше аніж двічі на місяць. – Я ж найменш заклопотаний з нас, – посміхався … Читати далі

Михайло зайшов у кімнату до дружини. – Слухай, дзвонив мій брат, сказав, що вони з сестрою хочуть до нас у гості в суботу приїхати, – сказав чоловік дружині. – Чудово! Ти ж знаєш, я завжди рада гостям, – усміхнулася Катерина. – Григорій, сказав, що має до мене серйозну розмову, – додав Михайло. – Цікаво, про що буде розмова? Удвох з сестрою приїжджають, навіть других половинок з собою не беруть. – А ти не здогадуєшся? – якось підозріло подивилася на чоловіка Катерина. Михайло з хвилину помовчав, подумав. І раптом його осяяла несподівана здогадка

Автор

– Михайле, – пролунав у слухавці голос старшого брата Григорія. – Ми з Ольгою до вас хочемо у суботу приїхати. Поговорити треба. У вас із Катериною жодних планів немає? – Приїжджайте. З дітьми та онуками чи тільки вчотирьох? – запитав Михайло. – Ні, тільки я та сестра, – відповів Григорій. – Годині о четвертій – … Читати далі

Ірина повернулася додому і одразу зайшла в кімнату до чоловіка. — Нам треба поговорити, — сказала вона. – Щось сталося? – Максим відвів погляд від екрану компʼютера. Ірина кілька секунд мовчала, збираючись із думками. — Я подала заяву на розлучення, — сказала вона. Максим застиг, але потім усміхнувся: – Ти серйозно? Через те, що мама з тобою посварилася? – Ні, – коротко відповіла Ірина. – А через що тоді? – поцікавився чоловік. – Я подала на розлучення через «традиції» у вашій сімʼї, – несподівано сказала Ірина. – Через традиції? Які ще традиції? – Максим здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

Автор

Ірина сиділа на кухні, вдихаючи знайомий аромат свіжозвареної кави. В голові вихором крутилися спогади про останні чотири роки, що вона провела у шлюбі з Максимом. Її квартира, колись затишна та спокійна, тепер здавалася їй чужою. Все змінилося після того, як вона стала не просто дружиною Максима, а й частиною його сім’ї, в якій головну роль … Читати далі

Михайло повернуся додому з роботи. Тетяна одразу помітила, що чоловік якийсь засмучений. – Щось сталося? – поцікавилася вона. – До мене моя сестра Інна дзвонила, – сказав Михайло. – Запрошує до племінниці на день народження! – І в чому проблема? – усміхнулася Тетяна. – Запрошує мене одного! – раптом сказав Михайло. – Тебе вона не хоче бачити! – І чому ж це? – запитала жінка. – Вона сказала, що не вибачить тобі того, що ти зробила, коли ми були запрошені на день народження до її сина, – пояснив Михайло. – Ти про що? Що я зробила? – Тетяна здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається 

Автор

Михайло, прийшовши з роботи, буденним тоном повідомив, що у племінниці Світлани у неділю день народження. Його запросили. Одного. – Підеш? – намагаючись не показати образи, спитала Таня. – Ще чого – хмикнув чоловік, – Я вже їм раз сто сказав, що без дружини нікуди не йду. Гроші на подарунок передам. Але від нас двох. Нехай, … Читати далі

В Івана не стало матері. Її поховали поряд із батьком. Сестра Івана, Тетяна після поминок обнишпорила весь батьківський дім. Вона навіть брата не соромилася, хоча й знала, що будинок уже давно його… Іван мовчки дивився на сестру. – Знайшла щось? – нарешті запитав він. – А як же ж! – сказала та. – Знайдеш у тебе щось. – Бери що хочеш на згадку про батьків, але дім мій, – сказав брат. – Навіщо мені цей мотлох? – сказала сестра. – Краще б ти мені вартість моєї частини будинку віддав. – Ось, – Іван поклав на стіл конверт. Тетяна остовпіла від здивування

Автор

Хаті в селі було вже багато років, не менше вісімдесяти. Прадід Івана – Іван Петрович будував її сам, з любов’ю для своєї сім’ї. Його молода дружина чекала тоді першу дитину. Якось вийшло, що в наступних поколіннях народжувався тільки один чоловік – продовження роду. Решта були дівчатка. Хата у спадок переходила завжди від батька до сина. … Читати далі

Катя терла картоплю на деруни, як раптом на подвір’ї почула дивний звук. Жінка визирнула у вікно і побачила, що до воріт підїхала якась машина. – Дивно, хто б це міг бути? Я наче гостей не чекаю, – подумала вона. – Може до сусідів хтось приїхав? Катя витерла руки об рушник і вийшла на двір. Жінка підійшла до воріт, двері автомобіля відкрилися і з них вийшов якийсь чоловік. – Вам кого? – гукнула Катя. – Катю, це ти?! – тихо сказав незнайомець. Катерина придивилася до нього і застигла від побаченого 

Автор

Катерина визирнула у вікно, почувши шум машини, що під’їхала, і побачила крізь штакетник паркану, як з машини важливо вийшов Олег. – Ой, ну що йому потрібно від мене, вже давно все вирішено. Незабаром має підійти Павло. Не дай Боже їм зустрінуться. А хоча Павлу все одно розповідять, у селі у нас нічого неможливо приховати. Ну … Читати далі

Мій польський коханець хоче познайомитися з дітками та онуками. Ну і як я його маю привезти у село?

Автор

Я зараз опинилася у дуже складній ситуації. З одного боку – родина, а з іншого – коханий.  Отож, розповім трішки про себе. Мене звати Галина, мені 47 років. Я родом з невеличкого села на Львівщині. Одружена, маю двох діток та прекрасних онуків.  Але так склалося, що вже 15 років працюю у Польщі на заробітках. Поїхала, бо … Читати далі

Ніна поїхала на дачу сама. Наступного дня жінка встала рано і пішла в ліс по гриби. Вона повернулася, глянула в телефон, чи шукав її чоловік Микола, а мобільник розрядився. Тільки-но Ніна підключила зарядку, як посипалися повідомлення. Чоловік із донькою її шукали. Вона набрала номер дочки. – Мамо, ти де?! Ми тут чого тільки вже не надумали, шукали тебе! – галасувала в слухавку дочка. – Я ж батькові казала, що на дачу поїхала, – відповіла Ніна. – Забув, мабуть. А через два дні ввечері біля паркану зупинилася якась машина. Ніна глянула у вікно й руками сплеснула від несподіванки

Автор

Ніна прокинулася рано. Чоловік солодко спав поряд, субота, на роботу не треба вставати. Вона полежала, сподіваючись, що ще засне. Але ж ні. Заважала десятиліттями вироблена звичка вставати рано. Вона була тільки рік на пенсії, від робочого розпорядку ще не відвикла, та й чоловіка проводила на роботу, готувала сніданок. За домашніми справами день пролітав швидко і … Читати далі

– Мамо, тільки ти, не говори завтра за столом нічого зайвого. Батьки Дмитра міські, а ти з села, – наставляла Олена маму, перед зустріччю з сватами. – Добре, – тихо відповіла Ніна. Наступного дня Олена чекала батьків в будинку нареченого. Пролунав дзвінок у двері. Всі познайомилися і мама Дмитра запросила за стіл. Гості зайшли, сіли. – Ну, Петро! Діставай, – раптом сказала Ніна. Батько Олени вийшов у коридор, і повернувся з якимись пакунками замотаними у газету. – Ну все. Почалося! – тільки й подумала Олена

Автор

– Мамо, дуже прошу тебе, не говори завтра за столом нічого зайвого. Батьки Дмитра можуть не зрозуміти твоїх жартів. І про гриби, і про ягоди також не треба… Вони люди міські. Дещо інші вони, розумієш? – просила Олена свою маму – А ми, значить, село безграмотне? Чи давно ти сама міською стала? Лише шість років … Читати далі