Степан занедужав. Допомагати старому по господарству взявся син його знайомих – Роман. Хлопець частенько приїжджав до діда Степана. Він відремонтував паркан, побілив стовбури дерев у саду, розчистив зарості. А ще перекопав перед зимою весь город. – Ох, як добре стало! – сказав дід Степан, виходячи з хати. – Тепер точно мені пожити ще можна! З появою Романа Степан почав більше рухатися, зміцнів, навіть почав виходити за хвіртку і милуватися своїм доглянутим садом. А якось дід Степан сидів на ґанку, коли побачив, що хтось заходить у хвіртку. Він глянув хто там такий і очам своїм не повірив

– Ох ти ж, скільки вас! – Степан Іванович широко розвів руки, наче бажаючи обійняти всіх одразу. – Та ось, батьку, вирішили на вихідні до тебе приїхати, – син Андрій висаджував з машини своїх дітей – Лілю і Петра, а також сина друзів Романа. Друзі їхали машиною за ними. Дружина, Настя, вийшла з іншої сторони. … Читати далі

Дмитро стомлений ішов додому, як раптом почув, що відкрилися двері в квартирі на його поверсі. Чоловік пройшов ще трохи й побачив свою сусідку Риту. Вона збентежено переступала з ноги на ногу. – Що сталося? – запитав Дмитро. – Я папку з паперами за ліжко впустила, – сказала та. – А відсунути його не можу – важке! Виручай, Дмитре! Дмитро пішов і дістав папку. – Дякую! – вигукнула Рита. – Може, чаю? Дмитро похитав головою. – Руки помию тільки, – сказав він. – Пилу там у тебе дуже багато… Дмитро вийшов із ванни і раптом застиг від несподіванки. У коридорі була ще одна жінка

– Я все знаю про тебе і твого колишнього? – заявив Дмитро. – Ти мені брехала! Чому? Ти що, так би й заміж вийшла за мене? – Не знаю я, Дмитре! – плакала Настя. – Ти пробач мені! Я переживала сказати. І Дмитро не пробачив… Його життя в той момент здавалося йому якимось неясним. Він … Читати далі

– Тату, мамо! – Уляна забігла в квартиру і усміхнулась. – Я виходжу заміж, вже заяву подали! – Як заміж? – здивувалася мама. – В нас і грошей на весілля нема. – Ну таке раз у житті буває…, – вигукнула дочка і побігла у ванну. Батьки сіли на диван і втупилися у вимкнений телевізор. – Вітя, що робитимемо? – запитала Ірина у чоловіка. Раптом Віктор застиг від думки, що несподівано виникла в його голові. – У мене є ідея. Я все вирішу, – сказав він і набрав якийсь номер телефону

Всі батьки, коли-небудь одружують, або віддають заміж, своїх дітей. Ось вже проблема, то проблема. До того ж, це завжди якось несподівано і якраз грошей немає. Саме це й сталося з Віктором. *** – Тато, мама! – Забігла в квартиру дочка, на обличчі радість. – Я виходжу заміж, ми вже заяву подали! І тут дівчина зауважила, … Читати далі

Марина поїхала на відпочинок. Відпустка пролетіла швидко. Жінка була задоволена… І ось вона вдома! Марина подякувала таксисту, взяла свою валізу й відкрила двері в під’їзд. – О, Марино, привіт! – зустріла її сусідка. – Давно тебе не бачила, думала, ти вже переїхала. – Здрастуйте, – привіталася Марина. – Та от тільки-но повернулася. Не переїжджала я нікуди. – А-а-а, бо я тут вирішила до тебе зайти, а там у тебе в квартирі таке!.. – раптом сказала та. Марина швидко пішла до себе на поверх. Вона відкрила двері своїм ключем. Жінка зайшла в коридор, увімкнула світло і руку приклала до серця від побаченого

– Я Алла, наречена Віктора, привіт, – дівчина мило посміхнулася і зайшла до квартири. Марина навіть нічого сказати не встигла, тільки відкрила рота і подивилася на сина. – Ось, мамо, ти просила познайомити. Знайомся! – і Віктор простягнув матері коробку з тортом. Син якось дивно крутив головою, і Марина здогадалася – цікавився першим враженням. А … Читати далі

Ірина прокинулась дуже рано. Вона зайшла у ванну і раптом застигла біля дверей. Пральна машинка була відкрита, а в ній лежала блакитна сорочка її чоловіка. Ірина подарувала її Ігореві зовсім недавно. Вона дістала сорочку і аж присіла на ванну! Від сорочки йшов легкий запах жіночих парфумів. Ірина не знала, що й думати. Вона взяла сорочку, кинула її назад у машинку і вирішила діяти

Ірина прокинулася серед ночі, підвелася на ліктях. Побачила під дверима в коридор тонку смужку світла. Ігор прийшов. Яка година? Смужка світла під дверима зникла. Ірина лягла на подушку, заплющила очі, старанно вдаючи, що спить. Тихі кроки чоловіка застигли біля ліжка. Декілька нескінченно довгих миттєвостей було тихо. Потім почувся шурхіт одягу. Ігор роздягся, і, намагаючись не … Читати далі

Ганна поверталася додому з роботи, з двома важкими пакетами у руках. – Нічого, – думала жінка. – Сьогодні відпросилася додому раніше, влаштую чоловіку сюрприз. Ганна піднімалася сходами, відчуваючи радість на обличчі чоловіка, коли він побачить її вдома. Раптом, на четвертому поверсі вона застигла. Двері квартири сусідки Світлани відчинилися, і звідти вийшов… Микола. Розпатланий, з рум’янцем на щоках. – Микола? – здивовано вигукнула Ганна.  – Що ти там робив? – Та ось, у Світлани кран потік, лагодив, – промимрив Микола. Але жінка навіть уявити не могла, що насправді, робив чоловік у їхньої сусідки

Ганна втомлено зітхнула, дивлячись на годинник. Ще півдня потрібно бути в спекотному офісі, а так хотілося додому. Вона уявила, як Микола, її чоловік ось вже п’ять років, зустріне її з усмішкою та теплою вечерею. Їй пощастило з ним — дбайливий, господарський, завжди готовий допомогти не лише їй, а й сусідам. Іноді Ганна навіть ревнувала, особливо … Читати далі

Олена фарбувала губи та щось собі наспівувала. Вона вирішила влаштувати Ігореві сюрприз, приготувати вечерю, та провести вечір з чоловіком. Пролунав дзвінок у двері. Олена поспішила відкрити, але за дверима опинився не Ігор, а вродлива жінка. – Ви хто? – нахмурилася Олена. – Я господиня цієї квартири, – відповіла незнайомка, безцеремонно відсторонила Олену і пройшла у квартиру. – Вибачте, але це моя квартира! – округлила очі Олена. – Вже ні, тепер це моя квартира! – єхидно заявила незнайомка. – Що ви таке говорите?! Яке відношення ви маєте до моєї квартири?! – Олена здивовано дивилася на гостю, не розуміючи, що відбувається

Ігор зустрів перше кохання. За десять років Катя погарнішала, а коли вона посміхнулася, Ігор миттю забув, що ця дівчина покинула його, що минула купа часу, а в нього є дружина та маленький син. Швидкоплинна зустріч переросла у довгу прогулянку, яка закінчилася біля будинку Катерини. На прощання дівчина поцілувала його в щоку і прошепотіла: – Шкода, … Читати далі

Ніна на кухні квасила капусту, коли додому повернувся чоловік. Володимир швидко роззувся в коридорі і зайшов до дружини. – Вечеряти будеш? – запитала Ніна. – Не до вечері зараз, – відмахнувся чоловік. – Щось сталося? – запитала дружина, помітивши, що Володя дуже схвильований. – Ніно, краще присядь, і сприйми цю інформацію спокійно, – несподівано сказав чоловік. – Коханий, ти про що? – почала вже хвилюватися жінка. Раптом, Володимир дістав з кишені якийсь конверт і дав його дружині. – Це що таке? – запитала вона. Ніна швидко відкрила конверт, переглянула лист і застигла від побаченого

Ніна знала, що вона всиновлена приблизно з трьох років. Саме в цьому віці батьки стали обережно та грамотно підводити її до думки, що вона не рідна дочка. – Мамо, а звідки я взялася у вас? ― питала Ніна так само, як усі діти у її віці. ― Ми тебе взяли у спеціальному будиночку, де є … Читати далі

Євген постукав у двері до сусідки. – Тітко Зіно, – сказав хлопець. – Я хотів запитати, а хто може вішалку прикріпити і кран полагодити? – А-а-а, так ти в чотирнадцяту квартиру подзвони! – сказала сусідка. – Олександр тобі все зробить! А, і на, передай оце… Вона дала Євгену трилітрову банку з огірками. Хлопець пішов у потрібну квартиру. Перед ним постала дівчина його віку. – Привіт, а мені тітка Зіна порадила звернутися до вас з приводу вішалки й крана. А Олександр не вдома? – уточнив Євген. – А що ви не бачите? – запитала дівчина. – Що не бачу? – здивувався Євген, не розуміючи, що відбувається

– На кухаря?! – Тамара Петрівна так галасувала, що дрижали шибки. Євген, її єдиний синочок, її надія й опора, вже звично приклав долоні до вух і почав дивитись на підлогу. – Мрія життя?! Та я твою мрію… Ось де я її бачила! Йди, і щоб мої очі тебе не бачили! Саме під ці прощальні побажання … Читати далі

Марина дуже переживала. А як же ж?! Вони з нареченим Сашком їхали у село, знайомитися з його родиною. Весь тиждень дівчина готувалася до цієї зустрічі. Майбутню свекруху уявляла собі по-різному. – Марино, не нервуйся! – казав Сашко по дорозі. – Все буде гаразд! Вони хороші… Незабаром Марина трохи відволіклася на колоритне село, яке вони проїжджали, а потім була ферма і багато всього цікавого! Навіть та сама річка. Олександр розумів, що Марині це важливо, тому всюди зупинявся, щоб дівчина могла все сфотографувати. І ось попереду зʼявилося ні, не село! Марина аж оторопіла від побаченого

– Сашко, може, не варто? Давай ти сам поїдеш до своїх батьків, – Марина відчайдушно не хотіла їхати у село і знайомитись там з усіма родичами свого нареченого. – Та ти чого?! – засміявся Олександр. – Все буде добре, познайомитись з батьками треба. Ми й так уже кілька разів відкладали цю подорож. Маринко, ми одружитися … Читати далі