Романович

Марина сиділа на кухні і сумно дивилася у вікно. Пролунав дзвінок телефону. Дзвонила свекруха. – Слухаю! – сухо відповіла Марина, піднявши слухавку. – Марино, у тебе якийсь голос не такий. Ти не занедужала? – захвилювалася жінка. – Ні, – сказала Марина. – Я завтра приїду, у мене для вас невеликий сюрприз, – весело оголосила свекруха. – Ще один, – Марина заплакала прямо в трубку. – Марино, що сталося? – ще більше захвилювалася свекруха. І Марина все їй розповіла. Свекруха вислухала невістку і застигла від почутого

Автор

– Марино, я приїду тільки завтра. Знову не доробили. Не готові у них документи, а я маю їх обов’язково підписати. А ти вже й вечерю приготувала? Завтра не треба буде готувати. Відпочинь. Прибирання зроби, мама моя в гості у вихідний зайде. Вона любить чистоту, ти знаєш. Ну давай, бувай, мені треба бігти. Марина все, що … Читати далі

Ольга, одразу ж після роботи, поїхала у квартиру свого знайомого Романа. У неї був ключ, який хлопець їй дав на всяк випадок. Не встигла Ольга відкрити двері, як вони самі відкрилися. – Це хто тут до Романа лізе? – за дверима стояла жінка у віці і здивовано дивилася на Ольгу. – Мені Роман дав ключ, – одразу сказала Ольга. – Ось він. Ключ біля дзеркала був на гачку. Ольга на долоні протягнула жінці ключ. – Просто… З Романом дещо сталося… – тихо додала вона. – Що ж там таке?! – ахнула жінка. Вона не розуміла, що відбувається

Автор

– Олю, бабцю свою я скоро в «богадільню» відправлю, вона все одно майже нічого не розуміє, а ти до мене тоді переїжджай! – умовляв Роман свою нову подружку. – Та ти що, Романе, це ж твоя бабуся?! Який ще будинок для літніх? – ахнула Ольга. – І взагалі що значить – переїдь? Ми з тобою … Читати далі

Наталя готувалася до дня народження чоловіка. Жінка накришила салатів, зварила холодець, запекла соковиту курочку. З самого ранку родичі почали дзвонити і вітати Михайла з днем народження. Першою була його старша сестра. – Ну, ми як завжди ввечері у вас. Чекайте. Приїдемо з дітьми, щоб ви знали, – сказала Наталці зовиця. – Не треба приїжджати! – раптом заявила Наталка. – Цього року ми вирішили святкувати по іншому! – Як по іншому? Ти про що, Наталю? – не зрозуміла зовиця. І Наталка все їй розповіла. Зовиця вислухала її і застигла від почутого

Автор

Наталя готувалася до дня народження чоловіка та Нового року одночасно. Цього року він буде особливим. Так сталося, що народився Михайло 31 грудня о 23-00. Спершу день народження, потім свято зустрічали.Вибору не було, гості завжди збиралися в них. Ось вже сьомий рік наступав. Наталі це порядком набридло. Тим більше, гості ніяк не вкладалися в приготування новорічного … Читати далі

Тетяна перебирала картоплю, коли побачила, що хвіртка відкрилася і хтось увійшов. Жінка вийшла на подвірʼя і побачила свою сестру Олену. – Привіт. А я до тебе в гості, – усміхнулася Олена. -Тортик привезла. – Привіт! Ну давай тоді почаюємо! – відповіла Таня. Сестри посиділи на кухні, попили чай з тортиком. – Таню, а я у тебе кабачки бачила. Збери мені трохи. Ікру зробити хочу, – з милою усмішкою промовила Олена. – Добре. Кабачків цього року було багато, – погодилася вона, взяла пакетик і вирушила на город. Таня швидко назбирала кабачків, повернулася на подвір’я і застигла від побаченого

Автор

П’ять років тому у сім’ї сталася важлива подія. Тетяні Петрівні у спадок дісталася дача. Не стало якоїсь там родичка, майно якої в різному розмірі дісталося Тетяні Петрівні та її сестрі з братом. Квартиру родички взяли брат із сестрою, а Тетяні віддали дачу. Їм там гроші були потрібні для їхніх дітей. Тетяна теж має дочку, але … Читати далі

Катя приготувала різних салатів, запекла курочку. Сьогодні у гості має зайти брат чоловіка з дружиною. Коли все було готово, у двері подзвонили. – Дмитро, відкрий! – гукнула вона чоловіку. Дмитро зустрів брата. Всі сіли за стіл, перекусили, порозмовляли. – Ми на хвилину, – раптом сказав Дмитро і вийшов з Ігорем на кухню. Катя залишилася з дружиною Ігоря за столом. – Я голубці поставлю розігріти, – сказала Катерина і теж поспішила на кухню. Жінка підійшла до дверей, і раптом почула, що Дмитро з братом про щось розмовляє. Катерина прислухалася до розмови і застигла від почутого

Автор

Проживши з дружиною багато років і у серйозному віці – п’ятдесят років Дмитру раптом набридло таке життя. Двоє дорослих дітей, син та дочка, у них вже теж свої сім’ї та маленькі діти. Так що Дмитро вже дідусь двох чарівних онуків, мабуть вступив у критичний вік. Дивно, але у свої п’ятдесят років думав, що він залишився … Читати далі

Ірина прокинулась рано. – Не стало мого Миколки, залишилась я сама, – подумала жінка. – Вже середина весни, пора картоплю садити, а в мене город досі не готовий… Жінка зайшла в майстерню покійного чоловіка. Подивилася на мотоблок. – Чистенький, як новий… – промовила вона. – Миколка порядок любив і все вмів. От тільки сина нам Бог не дав… Ірина взяла граблі й попрямувала на город. Жінка жваво взялася за справу. Вона погребла з чверть сотки і відчула, що зовсім не має сил… Раптом Ірина почула якийсь шум. Вона обернулася в бік воріт і аж руками сплеснула від побаченого

Автор

Прокинулася Ірина, щойно розвиднілося. У своєму будинку завжди робота знайдеться, особливо зараз. – Не стало мого Миколки, і залишилась я сама, – думала жінка. – Вже середина весни, пора картоплю садити, а в мене город досі не покультивований. Треба дочкам зателефонувати, може, хтось із зятів приїде, допоможе.Мотокультиватор є, мужики мають вміти ним користуватися. Одразу б … Читати далі

– Дмитро, давай до твоєї мами поїдемо, – сказала після сніданку Оля чо ловікові. – Я прибрати хочу у неї, їсти наварити. – Якщо треба, то зʼїздимо, – одразу погодився Дмитро. Після обіду Оля та Дмитро вирушили до свекрухи. Дмитро відкрив квартиру матері своїм ключем, щоб не по турбувати Ларису Іванівну. Зайшли в коридор. Раптом почули, як мати Дмитра, у кімнаті, з кимось голосно розмовляла по телефону. Дмитро та Оля прислухалися до розмови Лариси Іва нівни і застигли від почутого

Автор

Оля вже й не сподівалася вийти заміж. Та й де їй знайомитись – робота, будинок і знову по колу. У відпустку вона їздила до недорогих пансіонатів, а там були або сімейні пари, або такі самі самотні жінки як вона. І тут їй раптом пощастило – зустрівся Дмитро. Трохи молодший за неї, жодного разу не одружений, … Читати далі

До весілля Миколи й Олени залишалося три дні. Раптом пролунав дзвінок телефону. Дзвонив дідусь Олени. – Оленко, пробач мені, але я не приїду, – сказав старий в слухавку. – Заслаб я дуже. Куди мені в дорогу? Олена дуже засмутилася. Микола взяв слухавку в неї, і про щось довго говорив з дідусем… – Ти як? – запитав чоловік, поклавши слухавку. – Я не хочу весілля без дідуся! – сказала Олена. Микола сів і про щось напружено задумався. Раптом він скочив зі стільця. – У мене ідея! – вигукнув чоловік. Всі присутні здивовано обернулися до нареченого, не розуміючи, що відбувається

Автор

– Дідусю, я заміж виходжу. – Що ж, вітаю, Оленко. – Ти не зовсім зрозумів – ти мені потрібен на весіллі. – Що ж, приїду. Олена посміхалася у слухавку, ніби дід її бачить. Дідусь мав простий, кнопковий телефон без відеозвʼязку. Але Олена все одно уявляла, як він зараз усміхається в сиву бороду і в цей … Читати далі

Марина готувала вечерю, як раптом хтось наполегливо подзвонив у двері. – Юрко, відкрий, я зайнята! – гукнула вона до чоловіка. Той відкрив двері, і аж назад відійшов від несподіванки. Якась дів чина кинулася до нього в обійми… – Сюрприз! – радісно гук нула незнайомка. – Я так скучила, любий. Ого, в тебе так смачно пахне! Пригостиш своє Сонечко? Я так їсти хочу. Ось вирішила зробити тобі сюрприз… В цей час з кухні вийшла Марина. – Ой, це твоя мама?! – сплеснула руками незнайомка. – Вона у тебе молода й гарна… Ма рина дивилася на дівчину і не розуміла, що відбувається

Автор

Марина готувала вечерю, як раптом хтось наполегливо подзвонив у двері. Її чоловік Юрій грався з молодшим сином. Вони будували з конструктора будиночок. Старша донька Олеся готувалася до занять у своїй кімнаті. – Юрко, відкрий, я зайнята! – гукнула з кухні Марина. Юрій пішов у коридор, відкрив двері, і аж назад відійшов від несподіванки. Йому в … Читати далі

Віктор сидів на кухні сам. – Боже, що мені робити! – думав чоловік. – Що я наробив з цим одруженням… З кімнати пролунав голос його коханої Інни. – Вітю, ти чого там сам сидиш? – запитала вона. – Збирайся, ми йдемо на день народження… Але Віктор її не дослухав. Він встав з-за столу, накинув плащ і вискочив за двері… Він майже побіг у бік будинку, де жила його колишня дружина Ольга. Віктор подзвонив у знайомі двері. Ольга здивовано розглядала колишнього чоловіка. Віктор говорив довго, щось все пояснював… Ольга слухала чоловіка й не вірила своїм вухам

Автор

– Дуже і дуже непогана квартира, – сказав Віктор Васильович, виходячи із запропонованої ріелтором квартири разом зі своєю нареченою Інною Юріївною. Як шляхетний чоловік він залишив після розлучення велику квартиру дружині Ользі Сергіївні, з якою прожив у шлюбі понад тридцять років. Але правильно кажуть, що коханню кожен вік підвладний. Нещодавно він на конференції зустрівся з … Читати далі