Та я знаю, що у вас із нею син! Знаю, що ти платиш аліменти, потайки! Тепер зрозуміло, чому твоя зарплата не така висока, як я очікувала! Гроші йдуть із сім’ї наліво

Ольга йшла з роботи, занурена у свої думки. Вона перебирала події дня, на роботі в неї був завал. Та й удома останні кілька місяців було непросто. Раптом як з-під землі перед нею виріс літній чоловік. Він швидко підійшов до неї, схопив за руки і заблокував шлях до під’їзду. — Я батько Катерини, – почав він … Читати далі

Через деякий час на сімейному святі, куди вони з Юрою приїхали привітати тітку, трапилося дивовижне: їх просто не пустили в будинок. — Це що означає? – Тамара була в шоці. Вони з Юрою стояли на порозі з букетом. — Подарунок давайте, а до столу ми вас не пустимо, – процідила свекруха Дар’ї. – Ми з такою ріднею ріднитися не хочемо

— Вихідні минули, а ми навіть не присіли, – Тамара витерла піт із чола і подивилася на чоловіка, Юру. — Ну начебто все зробили. Зараз я садові інструменти приберу в сарай і поїдемо додому. Поки чоловік наводив лад, почалися сутінки. Поки завантажили речі в машину, сонце зайшло. — Усе. Зате чисто й акуратно, – чоловік … Читати далі

— Як свійський кінь, – злиться Ніна Вікторівна. – Назад батько її везе, а сюди їде сама. І не дзвонить перед цим. Вона ж знає, що хтось удома є завжди, та й ключі є в Люби. Не дзвонить, бо ми почнемо обурюватися. Чоловік на зятя дивитися вже не може. А їй слова не скажи: заступається за свого дармоїда

Ніна Вікторівна з чоловіком живуть у власному будинку за містом. У їхньому міському помешканні влаштувалася сім’я доньки Люби: зять і двоє онуків. І зятем жінка дуже незадоволена. — Вчора мало не впала, дивлюся ввечері вже, а Люба з дітьми приїхала. Виглянула – машини не бачу. Як завжди – зять втомився і нікуди сім’ю не повіз, … Читати далі

Навіть якщо любиш суп, борщу іноді хочеться, правда?! От і мені… Тим паче, Ольга після появи малюка, з головою в турботи пішла. А я – сам по собі. Кому ж це сподобається! От я й вирішив трохи на стороні розважитися. Я думав, це в нас із тобою так, ненадовго, розвіятися… А тут закохався в тебе, як уперше

— Доброго дня, а я до вас! – молода, впевнена в собі жінка, абсолютно не соромлячись, увійшла в кімнату. Вона мигцем глянула на просте оздоблення сільського будинку, посміхнулася трохи зверхньо, – Ви – Антоніна Іванівна? Нам потрібно поговорити, як жінка з жінкою! — Ти, власне, хто така?! – здивувалася Антоніна Іванівна, – І що тут … Читати далі

— Просто замовкни! Ти нічого не розумієш. І якби не я, ти вже давно зникла б. Добре це запам’ятай

— Просто замовкни! Ти нічого не розумієш. І якби не я, ти вже давно зникла б. Добре це запам’ятай! Таня сиділа на кухні і задумливо дивилася на плиту, де кипіла каструля з супом. Її руки тремтіли, але не від холоду, а від почуття безвиході. Двері відчинилися, і увійшов її чоловік Коля. — Знову суп! — почав … Читати далі

Поки тобі немає вісімнадцяти, я тобі платитиму гроші, невеликі, на їжу, одяг тобі вистачить… Потім сама, не знаю, як складеться твоє життя, але я не хочу бути такою самою, як ті батьки неблагополучних дітей, витягати тебе з дурних компаній, ловити за руку, коли ти крадеш, а ти почнеш красти, виховувати твоїх нагулянних дітей

Ольга чекала на чоловіка з роботи, вона давно відчула, як щось витало в повітрі, затримувалося в кімнаті, коли він читав з посмішкою в телефоні, приходило разом із чоловіком з роботи…Щось. Він прийшов тихо скрипнувши дверима, не дивлячись в обличчя пройшов на кухню. Помовчали. — Потрібно поговорити, – сказав хрипким голосом. — Давай, – відповіла безбарвно. … Читати далі

Потягнувши за блакитну стрічку, Люба розв’язала бант і відкрила коробку. Усередині лежав маленький, круглий торт, на якому блакитними літерами було написано: сестро, зустрінемося в грудні. Мама і вітчим переглянулися. Виглядали вони дивно, немов на дворі був Новий рік, і вони сховали подарунки під ялинкою, а Люба їх не помітила

Їх звали однаково. Люба не могла зрозуміти, навіщо батькові називати своїх дочок одним ім’ям. Мабуть, у його житті було занадто мало любові, такий ось каламбур. Іронічно було й те, що зʼявилася на світ вони в один день, з різницею в дев’ять років. Люба ніколи не бачила свою сестру, тільки на фото: одного разу з цікавості … Читати далі

Зарплата чоловіка мала бути тільки через день, якісь залишки її були, але в нього на картці. А на мою допомогу ми буквально за 3 дні до цих подій купили чоловікові нову зимову куртку. Разом, у моєму гаманці сиротливо моталася сума 819 гривень. І як на неї жити з дитиною, яка вже не немовля, якій потрібні каші, м’ясо, овочі, фрукти

— У тебе взагалі є хоч якась гордість, – почула я від коханки мого чоловіка, – Усе, пішов мужик від тебе, кинув, не хоче жити з тобою і чути про тебе, перестань йому надзвонювати. Коханка, розлучниця – саме такі слова їй підходять. Чоловік пішов від мене 2 тижні тому. Він ще залишається моїм законним чоловіком, … Читати далі

— А що я? – обурено відповів Руслан, – Не одружуватися ж мені на кожній партнерці було. Не повірив, якщо зі мною так легко в неї все сталося, де була гарантія, що я – автор її живота? Потім тест зробили, коли дитина зʼявилася . Ну і що, що я виявився батьком? Аліменти платити? Вона не подавала, сказала, що їй це не треба. Дитину визнавати? Ксюх, ти уяви, якби так усі визнавали своїх дітей, то скільки б було в нас батьків багатодітних

— Донька в мене нареченому відмовила. Зустрічалися 2 роки, хлопець нам подобався. Симпатичний, працьовитий, доглядав за Ксюшею дуже красиво. І ось бачиш, до весілля залишилося 4 тижні, все готово було, кафе замовлено, передоплату внесли, а вона передумала, – скаржиться Наталя Віталіївна. Ксенії, нареченій що не відбулася, 26 років. Її  молодика звати Русланом. Дівчина закінчила інститут, після … Читати далі

Cиджу в соцмережах, щоб нічого робити. Раптом блимають зірочки: повідомлення прийшло. Відкрила, дама незнайома пише: «Я полюбила вашого чоловіка, він такий незвичайний. Ви вже багато років разом, приїлися одне одному. А я кілька років одна, і в селі живу, тут мужик потрібен, а в Олега руки золоті! Ви ж у місті живете, Вам простіше, ніж мені. Я розумію, сам він не піде від Вас, він дуже порядний чоловік. Так Ви проженіть його! А я Вам грошей заплачу»

Зателефонувала мені сестра двоюрідна, і серйозно так запитує:— Як думаєш, скільки мій чоловік коштує? Я питання взагалі не зрозуміла, що таке, з чого? Мужик адекватний завжди був, невже посварилися і він про себе загордився, корону на голову надягнув і заявив про власну цінність для сім’ї та суспільства? Щоб у халепу не потрапити, обережненько сестрі відповідаю:— … Читати далі