Автор Романович

– Ну і куди ти тепер? – Зінаїда Петрівна стиснула губи, дивлячись на сина. – Із заводу пішов, у таксі не хочеш, в охорону – нижче гідності. Антон мовчав, механічно помішуючи остиглий чай. Нова чашка з сервізу, який мати дістала… Продовжити читання →

– Галю, а ти ж мені брешеш, – спокійно заявив Михайло. – І в думках не було! – відповіла Галя з посмішкою. – Те, що ти мені брешеш, я знаю точно! – упевнено сказав Михайло. – Питання в іншому! У… Продовжити читання →

– А де твій благовірний? – запитала Надія, подруга Світлани, раптово зателефонувавши їй увечері в п’ятницю. – У відрядженні, у якесь село викликали обладнання лагодити, – спокійно відповіла Світлана, продовжуючи нарізати салат для дочки. – Точно? – вкрадливо запитала Надія…. Продовжити читання →

– Це все? – Ірина з подивом подивилася на чоловіка, – і заради цього ти днюєш і ночуєш на роботі? – Тобі скільки не дай – все одно мало, – буркнув Олег. Він хотів вийти з кімнати, але Ірина його… Продовжити читання →

У дитячому будинку йому не сподобалося, тому, коли приїхала тітка, татова сестра, і сказала, що забере його до себе, Дмитрик зрадів. Тітку він знав погано, вона всього рази три приїжджала до них у Харків і скаржилася, що її брат надто… Продовжити читання →

– Вчасно тобі премію дали, якраз свій кредит закрию, – кинув Віктор, ліниво колупаючись виделкою в тарілці. Я застигла з кухлем у руці, відчуваючи, як кров холоне в жилах. Він зараз серйозно? Чи знову невдало пожартував? Повільно підняла погляд, натикаючись… Продовжити читання →

– Поки суп гарячий, віднесу тарілочку Василю Георгійовичу, – промовила Наталя, наливаючи суп у контейнер. Вона спеціально купила багато одноразових, щоб було в чому виносити їжу чоловікові. Денис скривився, утім, як і завжди. Усе це йому здавалося дикістю і якоюсь… Продовжити читання →

– Мамо, ти де? – вигукнула Олена, помітивши порожню квартиру й здивовані очі сина Іванка, який щойно прийшов зі школи. – Пішла. Не відповідала на дзвінок, і записки немає, – піддакнула з порога Віра, старша сестра Олени, яка теж завітала… Продовжити читання →

– Олю, де твій син? – несподівано запитав у дружини Микола, – який? Якого ти чотири роки тому в дитячий будинок здала! І ти ще смієш ставити мені умови? Ти забороняєш моїй доньці приходити до нас у гості? Ти яке… Продовжити читання →

– Мамо, ти ще не спиш?Ірина Андріївна здригається, і зі зітханням відповідає: – Що-небудь важливе? До ранку не може почекати? Я так міцно заснула – втомилася сьогодні жахливо… – Мамо, ти не сердься, це дуже-дуже важливо! – Настя забирається до… Продовжити читання →