Романович

— Ой, Катрусю, сидиш тут відпочиваєш, поки робота чекає! — голосно сказала свекруха Марія Петрівна, швидко проходячи на терасу і навіть не привітавшись нормально. — Ми тут подумали й вирішили: раз уже Андрій затіяв ремонт на дачі, то гріх не скористатися моментом і не оновити дах на нашому гаражі, а заодно і в Олени в … Читати далі

— Ти знову не скосила траву біля паркану, Іване! Бур’яни вже вище за людину лізуть, доведеться весь двір по-новому приводити до ладу через твою лінь, — Ганна різко провела долонею по дерев’яній огорожі й демонстративно струснула пил. Травневі дні того року стояли напрочуд теплі й щедрі. Сади обабіч дороги в передмісті потопали в білому цвіті, … Читати далі

— Ремонт у вашій ванні вже зовсім занедбаний, Ірино, між плиткою накопичується бруд, скоро все доведеться міняти з чистого аркуша, — Алла Сергіївна зверхньо провела пальцем по світлому кахлю і демонстративно обережно струсила руку, ніби торкнулася чогось брудного. Місяць тому, просто в день тридцятиріччя своєї невістки, вона без жодного попередження з’явилася на порозі квартири. Просто … Читати далі

— Продамо хату, — твердо сказав Андрій. Він промовив це так рівно й буденно, ніби мова йшла про мішок насіннєвої картоплі або про те, що до вечора треба підлатати паркан. Оксана тоді не розплакалася. Вона лише довго й мовчки дивилася на одвірок кухонних дверей — туди, де олівцем були зроблені нерівні рисочки. Потім тяжко підвелася, … Читати далі

– Оксано, ти вже вирішила, підеш зі мною в суботу чи ні? – запитав Андрій у дружини. – Ні, Андрію, не піду. Минулого разу, три чи чотири роки тому, я сходила і весь вечір потім шкодувала. Було страшенно нудно. – То було п’ять років тому. Тоді ми збиралися на десяту річницю після школи, а зараз … Читати далі

— Жінці нова машина взагалі ні до чого, Сергію, пішки ходити значно корисніше. Людмила стояла біля бетонного стовпа на приміській зупинці й дивилася, як повз неї пролітають забрьохані вантажівки. Холодний вітер смикав поли її куртки, а в слухавці мобільного тим часом уже лунало невдоволене шипіння чоловіка. — Ти при своєму розумі? Що ти там несеш? … Читати далі

— Ой, Мариночко, ти що, ще спиш?! А ми вже приїхали! — голосно заявила свекруха, переступаючи поріг і проходячи прямо в уличних черевиках у коридор, навіть не питаючи дозволу. — Зустрічай гостей! Ми вирішили пожити у вас місяць-два, поки у Дениса в місті йде ремонт у його новій квартирі, та й мені треба пройти обстеження … Читати далі

— Ой, донечко, прийшла нарешті! А ми тут із татом та тіткою Ольгою якраз обговорюємо успіхи нашого Максима! — з порога почала мама, навіть не запитавши, як пройшла моя дорога чи як мої справи. — Ти уявляєш, він вчора підписав такий грандіозний контракт! Наш хлопчик просто створений для великого бізнесу! Не те що ти зі … Читати далі

– Оксано Юріївно, подивіться самі, – Аліна відступила від входу вбік. Посеред торгової зали чорніла ціла гора. П’ять туго набитих мішків перекрили прохід. Сірий скотч розійшовся, і крізь дірку стирчали яскраво-рожеві рукави дешевих курток. У повітрі важко стояв різкий запах хімічної фарби. Оксана зробила кілька кроків уперед. Виставкові комплекти лляної білизни Аліна вже відсунула до … Читати далі

— Сто чотирнадцять тисяч! Ти чуєш, Маріє? Сто чотирнадцять! — Артем кинув паперову квитанцію на стіл, просто в маленьку калюжку біля чайника. Марія обережно підчепила папірець за край і швидко струсила з нього краплі. Квитанція була яскраво-рожева, а зверху стояв жирний червоний штамп — офіційне попередження про тимчасове припинення подачі електроенергії через величезну заборгованість. — … Читати далі