Романович

Я раніше повернулася додому і, несподівано, побачила чужий одяг в нас в коридорі. Я покликала чоловіка і він швидко вибіг з нашої спальні. Я пішла в іншу кімнату і почула чужі кроки за дверима. Хтось поспішно одягнувся і вибіг на вулицю. Коли я вийшла, то в квартирі був лише чоловік. Я йому нічого не сказала, а просто попросила гроші

Автор

Все, що я пам’ятаю зі свого власного дитинства – вічно працюючу та втомлену свою маму. Так склалося, що вона ростила мене одна. Свого часу вона не змогла пробачити зраду мого тата і виставила його за поріг не тільки нашого дому, але і нашого життя, не хотіла, щоб він коли-небудь повертався жити до нас. Мене тоді … Читати далі

Олесь соpомивcя своєї матері ще з дитячого садка. Пам’ятав, як дітки сміялися: «А ось до Олеся «мама-кpивонiжка» йде!». Сміялися над ним в школі. І з часом Олесь ввібрав в себе цю нeнaвиcть до матері-«пoтвopи».

Автор

Олесь соpомивcя своєї матері ще з дитячого садка. Пам’ятав, як дітки сміялися: «А ось до Олеся «мама-кpивонiжка» йде!». Сміялися над ним в школі. І з часом Олесь ввібрав в себе цю нeнaвиcть до матері-«пoтвopи». Тоді йому, було невтямки, що мати-iнвaлiд, яка виховувала його одна, працювала на двох роботах, щоб забезпечити синові більш-менш гідне дитинство. Йому … Читати далі

Юля з донькою поїхали на дачу. Старенька хатина була біля лісу. Юля прополювала клумбу з квітами, коли почула, що хтось її гукає. Коли підняла голову, лeдь не зoмлiла. Бабуся тягнула до неї руки і звала з собою. Жінка стояла в якомусь зaцiпeнiнні і розуміла, що бабуся Рита пoмepла два роки тому. Тієї ночі не спали усі

Автор

Юля з донькою поїхали на дачу. Старенька хатина була біля лісу. Юля прополювала клумбу з квітами, коли почула, що хтось її гукає. Коли підняла голову, лeдь не зoмлiла. Бабуся тягнула до неї руки і звала з собою. Юля стояла в якомусь зaцiпeнiнні і розуміла, що бабуся Рита пoмepла два роки тому. Тієї ночі не спали … Читати далі

Вона заприсяглася бути вірною: Поxoрон Марія майже не пам’ятає. Спочатку невтішну наречену відпоювали ліками, а потім «швидка» забрала її в лікарню

Автор

На клaдoвищі було тихо, тільки листя дерев шелестіло на вітрі. Марія поклала на могuлу букет ромашок. Раніше Богдан дарував її улюблені квіти, вона посміхалася, гадала на пелюстках і останній пелюсткі випадало слово «любить». В ту останню зустріч, він теж подарував їй ромашки. Великі, красиві, з яскраво-жовтими серединками. «Я люблю тебе і завжди буду тобі вірною, … Читати далі

Сповідь про “любу” невісточку: Якось чоловiк i син поїхали до Польщi. Я вiдчинила дверi їх будинку – i… Дружина мого сина забaвлялася з чужим чоловiком. Я заклякла на мiсцi. Люба усмiхнулася, наче нiчого й не сталося.

Автор

Неймовiрний тягар лежить на моєму серцi важким та великим каменем. Я — сильна жiнка, яка має власний успiшний бiзнес, i нiколи не перед ким не плазую, бо вмiю постояти за себе. А тут… Один лише погляд цiєї нiкчемної пройдисвiтки – i я роблюсь беззахисною. Терплю знущання i приниження, бо боюсь її. Чому? Менi страшно втратити … Читати далі

Вадим повернувся з роботи. Юля, налила йому борщ і сіла поряд: – Нас у гості запросили, – почала Юля. – Моя подруга Ганна. Вадим підняв голову: – Хотів завтра відпочити. – Та там і відпочинеш. До села недалеко. – Добре, поїдемо! – махнув рукою Вадим. – Тільки треба купити все, бо живе Ганна небагато, – сумно сказала Юля. У суботу вранці виїхали. Ось і рідне село Юлі. Під’їхали до будинку Ганни і застигли. – Це що будинок твоєї подруги? – здивовано спитав Вадим у дружини

Автор

Вчора чоловік на карту зарплату отримав. Так хочеться проїхатися машиною по магазинах, але чоловік на роботі. Сина свекруха забрала на вихідні. Сидіти вдома одній, коли гроші на картці є, просто нестерпно. Юля вкотре виглянула у вікно: «Картка у мене, схожу хоч за продуктами. Чоловікові смачний обід приготую. Треба йому зателефонувати». Дістала телефон: – Вадиме, ти … Читати далі

Віктор повернувся у рідне село. Підійшов до старого будинку в якому раніше жив. Раптом побачив – літня жінка на лавці сидить. – Треба спитати, хто тут зараз живе, – подумав Віктор. – Доброго дня! – привітався він. – Доброго дня! –  відповіла жінка, а сама дивиться з цікавістю. – Я раніше, у цьому будинку жив. Не знаєте хто живе тут зараз? – запитав Віктор. Жінка раптом якось дивно заморгала очима. – Вітя, це ти? – здивувалася вона

Автор

І діти, і онуки відмовляли Віктора Микитенка від цієї поїздки: «Куди і до кого ти у сімдесят п’ять років». Але хотілося Віктору побувати на своїй малій батьківщині… востаннє. Умовив дітей, відпустили ті його на тиждень, якщо рахувати разом із дорогою. Півстоліття тому виїхав він зі свого міста за квартирою, за грошима. Купив квартиру, привіз дружину … Читати далі

Тамара повернулася з роботи. – У нас гості, – заявив їй чоловік. – І хто ж? – здивувалася Тамара. Вона пройшла на кухню і побачила свекруху. – Світлано Іванівно, а чому ви так рано? – поцікавилася жінка. – Прийшла глянути як ви тут. Бачу не справляєшся. Повна раковина посоду стоїть, – єхидно відповіла свекруха. Тамарі не хотілося сперечатися. Не було ні бажання, ні сили. Вона, повернувшись до чоловіка, і попросила налити чаю. І відразу зрозуміла, яку помилку зробила

Автор

– Привіт, кохана! – Стас зустрів дружину у коридорі. – У нас гості. – Доброго ранку любий! – Тамара поцілувала чоловіка в щоку. – І хто ж? Вона повернулася з нічної зміни і здивувалася, кого це зранку до них занесло. Не чекаючи відповіді від чоловіка, вона попрямувала на кухню і побачила свекруху, яка поважно сиділа … Читати далі

Катя приготувала вечерю, і покликала чоловіка та свекруху до столу. Зоя Миколаївна прийшла, взяла тарілку і пішла в свою кімнату. – Ну чому ви, їсте в кімнаті, а не на кухні? Ви ж там насмітите, а мені потім прибирати, – промовила Катя. – Де хочу там і вечеряю. Мені зручніше у кімнаті, – уїдливо відповіла свекруха. Катя полегшено зітхнула і посміхнулася. Вона зрозуміла, що робити далі

Автор

Катя з цікавістю подивилася на чоловіка. Потім перевела погляд на свекруху. – Це все, що вам не подобається? – Запитала Катя. – Інших претензій немає? – А тобі цього мало? — уїдливо поцікавилася Зоя Миколаївна і подивилася на сина. – Справді, Катю, — сказав Володимир. – Мама права. І я теж вважаю, що цього цілком … Читати далі

Катя чекала машину, поглядаючи у вікно. Її мами недавно не стало і сестра мала привезти її речі. – Ти, Лідо, що хочеш, то бери, а решту я в себе залишу, – сказала вона сестрі. Катя розклала речі і приміряла мамин халат. Вона засунула руку в кишеню, аж раптом щось там намацала. То був конверт. Розкривши його, жінка ахнула

Автор

Катя чекала машину, раз у раз поглядаючи у вікно. Мами не стало кілька днів тому і сестра з чоловіком мали привезти її речі… Оскільки у Каті був свій будинок, вона рішуче заборонила викидати на смітник будь що з маминої однокімнатної квартирки. -Ти, Лідо, що хочеш собі взяти, то бери, а решту я в себе залишу. … Читати далі