Романович

Місяць тому ми з чоловіком переписали все своє майно на молодшого сина. Будинок, машину, земельний пай все одному. На це ми мали вагомі причини. Та звістка дійшла до старшого й він разом з невісткою приїхали до нас. Ще з порогу почали не приємну розмову. Тож довелося їм пояснити, адже вони знають лише те, що їм вигідно.– Мамо, а чим … Читати далі

Ми з моїм 5-річним братом їхали в автобусі в інше місто. Потрібно було привезти бабусі ліки. Вона проживає в багатоповерхівці без ліфта та їй важко пересуватися по сходах. Тим більше, що ми з нею давно не бачилися. Зараз діти дуже швидко ростуть та розвиваються і мій братик уже схожий не першокласника, хоча йому лише 5 … Читати далі

Нарешті наш з Романом процес розірвання шлюбу закінчився. Прожили разом 16 років. А за весь цей час стали геть чужими людьми. Я дивилася на нього і не могла розгледіти в ньому свого коханого чоловіка Романа. Натомість бачила якогось незнайомця. І такими чужими людьми одне для одного ми стали після зради, як би це дивно не … Читати далі

Ми з дружиною прожили сімнадцять років, мені здавалось, що живемо добре, сваримось мало, вечеряємо завжди разом. Підростала донечка, ми вже шукали в який ВНЗ їй вступати, тому що залишився один рік учитися в школі. І тут, як грім серед ясного неба, приходжу я з роботи, вечерею не пахне, а дружина збирає свої речі. Я в … Читати далі

Багато років тому моє життя ніяк не складалось в Україні. Як тільки закінчила університет, не змогла знайти роботу та пішла торгувати в місцевому торговому центрі. Проте зарплати вистачало суто на те, щоб оплатити квартиру, комуналку та купити продуктів недорогих. Мене втомило таке життя, а тому, коли подруга запропонувала поїхати разом до Італії на заробітки, я … Читати далі

Життя загалом непередбачуване. Ніхто не знає власного майбутнього. За мить все може змінитися до невпізнання. Якоюсь мірою так сталося в сім’ї Олега. Він відчув, як охолола до нього дружина. Пропала попередня пристрасть. Оля стала сварливою і постійно чимось незадоволеною. Кричала на нього і на дітей. Зовсім не приділяла йому уваги. Пропадала часто на роботі. Приходила … Читати далі

В мене було все і як виявилося водночас нічого. Я мала щасливу сім’ю, принаймні я так вважала до однієї події… Мені 28 ми з моїм чоловіком одружилися коли мені було 22, а йому 23. Ми разом навчалися в університеті, були одногрупниками і сиділи за однією партою. Спершу це були дружні відносини, які згодом переросли в … Читати далі

Нещодавно, після дуже довгої перерви в спілкуванні, я зустрілась зі своєю однокласницею та, заодно, шкільною подругою. Вона останні шість років жила в закордоном, а точніше в Єгипті. Виявилось, що вона ніколи в житті більше не збирається туди повертатись. І коли я поцікавилась чому, подруга розповіла мені свою історію. Далі буду розповідати від її лиця. “Я … Читати далі

У школі працювали дві вчительки. Одна викладала англійську мову. Вельми вишукана пані, завжди модно вдягнена і гарно причесана. У туфлях на високих підборах. І з виразом туги і зарозумілості на доглянутому обличчі. Вчитися в неї було легко. Навіть двієчники отримували хороші оцінки. Справлялися. Бо справлятися було ні з чим: вчителька вмикала програвач, ставила платівку з … Читати далі

У мене це вже другий шлюб, у мого чоловіка теж. Нормальна ситуація, як на мене, особливо якщо твій вік вперто наближається до цифри 45. У шлюб ми вступали цілком усвідомлено. Нерухомість і машини свої, фінансових проблем не маємо. Ось тільки я зовсім недавно дізналася, що мій Саша досі утримує свою колишню дружину. Але ж вони … Читати далі