Романович

В неділю зранку Олена Петрівна вирішила пропилососити в коридорі. Вона почала діставати пилосос із шафи, як раптом відкрилися двері в кімнаті її сина Андрія. Олена Петрівна обернулася й ахнула – Андрій вийшов зі своєї кімнати не один! З-за його спини виглядала якась незнайома дівчина. З кухні вийшов батько Андрія, Віктор Іванович. -Мамо, тату, це Анжела! … Читати далі

Вже була дев’ята ранку, а Наталя Сергіївна ще не снідала. Вона тихенько сиділа у своїй кімнаті і чекала, коли невістка піде з кухні. Але та не поспішала йти. Невістка з’їла вже дев’ять млинців і випила дві чашки кави, і тепер з цікавістю дивилася продовження улюбленого серіалу по телевізору. Вона, звичайно, могла б дивитися серіал і … Читати далі

– Я не сподобаюся твоїм батькам, – переживала Галина. Вони їхали з Андрійом у приміській електричці до села, де жили його мама та тато. – Я хочу, щоб вони нарешті познайомилися з дівчиною, яку я люблю і з якою хочу одружитися, – Андрій обійняв Галю за маленькі плечі, – йдемо, наша зупинка наступна. Мама відчинила … Читати далі

Дзвоню чоловікові, щоб забрав дітей із дитячого садка. Вранці він сам сказав, що звільниться вже по обіді. А в мене в офісі завал із підготовкою рекламного бюджету та промоакцій, часу катастрофічно не вистачає. Тому що потрібно кожен пакет затверджувати окремо, а начальство в останній момент починає змінювати варіанти. Загалом, нерви тріпали, затримали мене майже до … Читати далі

Свекруха захотіла жити з нами, в будинку, який подарували мені мої батьки. І це не жарт. Вона вже готує валізи до переїзду, а я просто не знаю, що мені робити. Приймати цю жінку у себе вдома я аж ніяк не хочу, але і сваритися з чоловіком через неї я теж не маю наміру. З чоловіком … Читати далі

Днями моя рідна сестра повернулася з Італії, де гостювала у нашої мами, і привезла звідти 5 тисяч євро. Я б і не знала про ці гроші нічого, але вона мені сама похвалилася, мовляв, мама знову їй допомогла. І ключове тут слово – “знову”. Моїй сестрі завжди діставалося більше – більше любові, більше уваги, а тепер … Читати далі

– Ти не проти, якщо мама певний час поживе у нас? – обережно питає мене чоловік. – Проти, – відповідаю відразу. – З якої це радості вона б мала жити з нами? – питаю. Чоловік став мнутися з ноги на ногу, намагаючись мені пояснити, що на даний час іншого виходу просто немає. – Розумієш… Ну… … Читати далі

Увечері Ірині Степанівні зателефонувала Оксана, дружина її сина та повідомила: -Дорога матуся! Ми з Андрійом запрошуємо тебе в неділю на наш маленький сімейний ювілей, все-таки п’ять років минуло, а ти маєш найпряміше відношення до нашої сім’ї, можливо і сім’ї не було б без тебе. І взагалі, дякую за Андрія. Бувай. Чекаємо на тебе в неділю. … Читати далі

Коли мами моєї не стало, я не стала відмовлятись від свого спадку. Так, будинок у селі мені не потрібен, та й там сестра більше тридцяти років жила, але й відмовлятись на користь Катерини я не думала навіть. Минув рік, другий і вже я бачу, що у рідному домі мені і не раді. Я одразу після … Читати далі

Наталя Андріївна гірко плакала, сидячи на залізничній станції. Ще кілька годин тому вона вийшла з поїзда на цій самій станції, щаслива і натхненна, яка хотіла побачитися з улюбленим сином, а все обернулося зовсім не так, як їй того хотілося. Треба було терміново приймати рішення: їхати назад в Калинівку чи попроситися на нічліг до когось із … Читати далі