Романович 
Брат зі своєю дружиною здійняли вселенський плач, коли після того, як не стало тата з’ясувалося, що їм нічого не перепаде. Батько все переписав на мене. Тепер я погана, залишила рідню без належних матеріальних благ, хоча, щиро кажучи, взагалі не їм заїкатися про те, хто поганий, а хто хороший. Ми з братом вже дорослі – мені … Читати далі
Ранок тридцятиріччя нашого спільного життя почався, як будь-який інший: за вікном пиріщів дощ, і сіра імла огортала місто. Я прокинулася на самоті – Олексій уже пішов на роботу. Я пройшла на кухню, де стояла чашка з недопитою кавою, ще тепла, і записка: «Поговоримо ввечері». Прості слова, які раптово змусили моє серце пропустити удар. Я не … Читати далі
– Михайле, давай дорогою на дачу заїдемо ненадовго до Віті, – Наталя склала сумки і віднесла до коридору. – Навіщо? – здивувався Михайло. – Ми ж минулого тижня до них заїжджали, коли відвозили онука після канікул. І з Вітьою поспілкувалися, і з Танею. На мою думку у них все чудово. Навіщо нам робити гак, ми … Читати далі
– Ти себе хоч у дзеркало бачила? Іван заїхав додому на п’ять хвилин, щоб забрати дружину і їхати на корпоратив. Але побачивши її, одразу передумав. І куди він раніше дивився? Вона ж страшна! Боки звисають, усе обличчя в зморшках, і ця сукня старомодна, якісь сандалі без підборів… Зовсім не рівня тим, хто там буде, навіть … Читати далі
– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. – Знаю я таких, тільки й думають, як квартиру нашу привласнити. – Мамо, вона не така, вона хороша, – сперечався з матір’ю Роман. – Ми кохаємо один одного. – Ну яке кохання? – обурювалася Раїса Матвіївна. – Не кажи нісенітниці, їй квартира … Читати далі
Костянтину Ігнатовичу було вісімдесят сім років, і нещодавно він потрапив в лікарню. Увечері чоловікові стало погано, і він викликав швидку. На щастя, його стан покращився, але лікарі повідомили, що необхідно провести додаткові обстеження, та уточнити кілька моментів, перш ніж він зможе повернутися додому. Він зв’язався з дочкою Ангеліною, яка жила в столиці, і попросив її … Читати далі
– Вітя, скажи, а це точно ми квартиру купили, ми з тобою, як чоловік та дружина, а не твоя родина? – Що? – сонно стрепенувся чоловік, що клював носом над пізньою вечерею на швидку руку – млинцями з кулінарії. Олена зітхнула, похитала головою і перевела погляд на стіну, обклеєну кремово-пісочними шпалерами. Цього дня, покінчивши з … Читати далі
Чесно, я не одразу й почула той дзвінок, адже навколо було шумно. Коли я все ж почула то на екрані висвітились вісім пропущених від свекрухи і ще три від Тетяни. Мені аж зле стало, бо ж що такого могло статись, щоб аж так настирливо і синхронно телефонувати. Я набрала свекруху і крізь голосне хлипання ледь … Читати далі
Олексій їхав на так підробіток. Взагалі-то він не любив такого роду підробітки, але цього разу просто не міг відмовити, бо попросила його, ні хто інша, як його сестра Віра. Вірі він відмовити ніяк не міг і довелося погодитися їхати в якусь глухомань про яку він раніше ніколи не чув. Олексій був майстром з ремонту холодильників … Читати далі
Відрахувавши рівно третину від зарплатні я понесла гроші у наш сховок. Я любила ці моменти: докласти до купки звичну суму перерахувати всі гроші, що там лежать і відчути, як на душі стає тепліше і спокійніше – сину на навчання вистачить. Відчинила шафу почала шукати конверт, але не знаходила. Вигорнула все, однак, його не було. Набрала … Читати далі