Романович

Уже більше п’ятнадцяти років я була за кордом на заробітках і найбільшою моєю мрією було приїхати додому у відпустку. Останні два роки я приїхати не могла. Все ніяк не складалось, бо ж то із документами були негаразди, то через всю цю ситуацію я ніяк не наважувалась додому приїхати. А цьогоріч я таки твердо сказала собі, що поїду. “Ти чого, мамо? – протягнула донька обурено, – Яке додому? То ж скільки грошей піде? Чи ти про кредит забула?”

Автор

Уже більше п’ятнадцяти років я була за кордом на заробітках і найбільшою моєю мрією було приїхати додому у відпустку. Останні два роки я вирватись не могла. Все ніяк не складалось, бо ж то із документами були негаразди, то через всю цю ситуацію я ніяк не наважувалась додому приїхати. А цьогоріч я таки твердо сказала собі, … Читати далі

Сон ніяк не йшов. Думки, повертали, Яну до розмови двотижневої давності. Акуратно, щоб не розбудити дочку, вона встала з ліжка, взяла телефон. Перевірила дзвінки, смс-ки, електронну пошту – нічого. Слава мовчав і, схоже, миритися з нею не збирався. Абсурдність ситуації виштовхувала Яну з колії

Автор

Сон ніяк не йшов. Думки, одна за одною, раз у раз повертали Яну до розмови двотижневої давності. Акуратно, щоб не розбудити дочку, вона встала з ліжка, взяла телефон і клацнула вимикачем в крихітній ванній кімнаті, щільно причинивши за собою двері. Перевірила дзвінки, смс-ки, електронну пошту, месенджери – нічого. Слава мовчав і, схоже, миритися з нею … Читати далі

Євгенія готувалася до святкування річниці одруження. Запекла курку, накрила скатертиною стіл, запалила свічки. Чоловік затримувався. “Та де ж Влад? Чому він все не приходить… ” – почала переживати вона. Годинник пробив другу годину ночі. Мобільний Влада не відповідав, робочий телефон теж

Автор

Євгенія Степанівна готувалася до романтичної вечері. Запекла курку, сунула в холодильник пляшку ігристого, накрила скатертиною стіл, яку діставалася з шафи тільки на Новий рік,, поставила келихи, запалила свічки … Поки чекала з роботи чоловіка, гортала фотальбом, розглядала знімки, зроблені в різні роки їхнього сімейного життя. Ось весільне фото: вона в смішний фаті і Влад в … Читати далі

На кухні заплескали дверцята шафи. Через хвилину в кімнату, увійшов чоловік. – Що це ти там затіяла? Столи накривати зібралася? – кинув він у бік кухні. Ірина на секунду затрималася з відповіддю. – Та, овочів наварила на салати, м’ясо замаринувати. Все ж люди приїдуть. Дочка. – Дочка, кажеш. Ну і зустрічай цю дочку сама. Мене на цій зустрічі не буде, – сердито хмикнув Віктор

Автор

Не в силах більше витримувати гнітючу тишу, яка застигла в кімнаті, Ірина знайшла пульт і ось уже кімната наповнилася звичним мерехтінням і різноголосими звуками. Вникнути в те, що відбувається на екрані ніяк не виходило, думки по колу повертали її до завтрашньої зустрічі. На кухні заплескали дверцята шафи, зашуміла вода. Через хвилину в кімнату, важкою ходою … Читати далі

– Іра, я йду до іншої жінки. Ти її не знаєш, ми познайомилися випадково. Я вже й забув, як це – бути закоханим. Ми з нею 3 місяці разом. Квартиру я залишу тобі, машину заберу, вибач. Ірина мовчки слухала, і не вірила, що відбувається. Цього просто не може бути

Автор

-Іра, я йду до іншої жінки. Ти її не знаєш, ми познайомилися випадково, і закрутилося .. Я вже забув, як це – відчувати закоханість… Ми з нею три місяці разом, але вже зрозуміли, що створені одне для одного. Квартиру я залишу тобі, машину заберу, вибач. Син у нас вже дорослий, живе окремо, думаю, зрозуміє нашу … Читати далі

Річниця Ані з Максимом була в кафе з друзями. Аня сказала, що буде сюрприз. Максим підскочив до неї, подарував трояндочку. Коли він уже збирався сісти, Аня його зупинила, встала перед ним на коліно і сказала: – Максим, одружуйся на мені! Прошу твоєї руки і серця! – Ти що зовсім? Встань негайно! – Максим був сам не свій

Автор

Аня уважно дивилася на вітрину з розкладеною під склом біжутерією. Її цікавили чоловічі персні-печатки – нехай і не з дорогоцінного металу, але щоб креатив зашкалював. Всякі камінчики не дуже виглядають, сердечка – начебто в тему, але чи буде носити такий перстень Максимка, який далекий від всяких сентиментальностей? -Якщо хочете, ми можемо зробити гравіювання на ваше … Читати далі

-Вікторе, я знаю, що у тебе є жінка. Я не збираюся тебе тримати поруч з собою, просто скажи: чим вона краща? – починаючи розмову, сказала Оля. Віктор розсміявся. – Оля! Ну як чим? Ти коли на себе в дзеркало останній раз дивилася? – Я слідкую за тобою і дочкою! – Оля ледве стримувала сльози. – Оля, це не виправдання! – відмахнувся Віктор. – Раз вже тобі все відомо, давай щось вирішувати!

Автор

Оля сиділа навпроти чоловіка і намагалася виглядати спокійною. До цього давно йшло і вона сама вирішила стати ініціатором цієї розмови. Чоловік новину про майбутню серйозну розмову сприйняв як належне. Мабуть, і сам припускав щось в цьому дусі, але все ніяк не наважувався. Вперше дізнавшись про зраду чоловіка, Оля не повірила. Ну не міг її Віктор … Читати далі

Дівчина з магазину жіночої білизни очманіла, коли до відділу зайшла старенька в біленькій хустці. — Е, жінко, ви відділом не помилилися? – намагалася вона пояснити старенькій. Та підняла брову і пішла рядами. Хвилин 20 вона вибирала, і нарешті принесла комплект яскраво-червоного кольору. -Ось цей мені загорни. Так, я на себе вибирала – глузливо сказала старенька

Автор

Молода дівчина з бутика спідньої жіночої білизни очманіла, коли до відділу зайшла старенька в біленькій хустці із старомодним редикюлем у руках.  — Е, жінка, ви відділом не помилилися? Там далі коридором є те що вам потрібно і за низькою ціною. Чи ви подарунок для когось купуєте. Але тут і справді дорого – намагалася вона пояснити … Читати далі

– Куди пішла? Сядь поряд зі мною! – пролунав по палаті голос батька. – Тату, я з дівчатками хотіла пограти… – винувато відповіла Соня. – Сядь! – суворо сказав Олексій Володимирович. Він звик все вирішувати за дочку: які речі їй носити, з ким дружити, кого любити. А все через подію, що відбулася 3 роки тому, що розділила їхнє життя на “до” і “після”

Автор

– Куди пішла? Сядь поряд зі мною! – пролунав по палаті голос батька. – Тату, я з дівчатками хотіла пограти… – винувато відповіла Соня, винувато дивлячись на тата. – Сядь! Досить бігати, – суворо сказав Олексій Володимирович і посадив восьмирічну Соню на пружинне ліжко поряд із собою. Він звик все вирішувати за дочку: які речі … Читати далі

Оля не помітила, як закохалася у свого друга Євгена. До цього вони чудово спілкувалися. А тут Олю як підмінили. Женя не з’являвся близько двох тижнів. Потім подзвонив і попросив допомоги. – Щось трапилося? – занепокоїлася Оля. – Все добре. Просто хочу купити обручку коханій дівчині… Оля мало не випустила телефон. У неї перехопило подих, руки затремтіли, їй навіть здалося, що вона зараз впаде

Автор

Оля сама не помітила, як по вуха закохалася у свого давнього друга Женю. До цього вони чудово спілкувалися, багато часу проводили разом, радилися, сперечалися на різні теми. А тут Олю як підмінили. Вона стала затиснутою, відповідала невпопад, ображалася на кожну нісенітницю. Женя не впізнавав її. Нарешті вони посварилися на рівному місці і перестали зустрічатися. Оля … Читати далі