Романович

Сергій розгублено стояв у магазині з квітами. – Що ж робити? – думав він. – Дівчину завели, діду? – засміявся, хлопець у черзі. – Не соромно тобі? – образився Сергій. – Дружині вибираю. У нас діамантове весілля. – Мені цей букет, – сказав хлопець. – Здачу діду віддасте, – і вибіг з магазину. Сергій взяв квіти, сів у маршрутку і вийшов аж на кінцевій. – Діду! А що ви тут робите? – там був той самий хлопець. – Тут же ніхто не живе, а у вас весілля, казали

Автор

Сергій сів на лавку. Від довгої ходьби ноги трохи втомилися. -От трохи відпочину і піду далі, – подумав він. – Треба зібратися з силами і дійти до квіткового магазину. Сергій Іванович трохи замислився. Сьогодні визначна дата – рівно шістдесят років тому вони з його Ганнусею розписалися. Весілля не було. Прийшов друг Андрій та подружка Ані. … Читати далі

Ірина прийшла додому весела. Наспівуючи, вона почала прибирати квартиру тітки. Її вдома не було – сказала, що затримається. Ірина протирала від пилу шафу, як раптом зверху випали якісь папери. Вона охнула і почала їх збирати, аж раптом помітила лист. – Дивно, подумала вона. – Чому це тітка його сховала? Ірина одразу впізнала почерк мами. І адресований він був їй

Автор

Та не думай ти нічого такого Таня! Іринці твоїй зі мною добре буде. У місті знаєш яке життя? А наречених скільки? Буде розумна, то й заміж швидко вискочить, – говорила Оксана і сьорбала з чашки чай. -Ну, заміж їй ще ранувато. Тільки вісімнадцять он було недавно. Та й як я без неї? Вона в мене … Читати далі

Віра повернулася додому. Дивно, але чоловіка не було. Вона вирішила приготувати вечерю, коли пролунав шум біля вхідних дверей, але це була сусідка тітка Марія. – Як добре, що ви зайшли. Я вам привезла подарунок. – То тебе вдома не було? А з ким тоді твій Саша був? – А в чому справа? – Так у п’ятницю ввечері, видно коли ти поїхала, я бачила його з кимось тут

Автор

Віра повернулася додому, вона одразу вирушила в душ, їй не терпілося змити з себе запах дороги. Вона тільки що приїхала від батьків. Точніше від мами та вітчима. Машину вона одразу поставила у гараж. Віра любила порядок у всьому. Дивно, але Сашка чомусь не було вдома. Телефон його мовчав з учорашнього вечора. Знову напевно із друзями … Читати далі

Микола стояв і дивився на свіжий горбочок. Він ще не міг повірити, що це не сон! Що її більше нема. Його Наталки… Залишився Микола один. Лише, коли дзвонив син Михайло – він оживав. Єдина радість. А якось Михайло приїхав сам. – Діло у мене до тебе є. Вирішили ми з жінкою будинок мамин продати. Так що збирай речі. Микола нічого не зрозумів. – А куди ж мені їхати, синку? – Ну, у тебе ж сестра є… Миколи так і присів на стілець

Автор

У день поминок було дуже холодно. Дув пронизливий вітер. Але сивуватий чоловік стояв без шапки і дивився на свіжий горбочок… Він ще не міг повірити, що це не сон! Що її більше нема. Нема його Наталки… Микола довго там стояв. Майже всі розійшлися. Хтось потягнув за рукав. Сусідка Дарина Іванівна, подруга Наталки. -Ходімо, Миколо, всі … Читати далі

– Мамо, тату, – звернувся Віктор до батьків, – хочу сказати, що ми з Галею одружуємося. Людмила з Миколою переглянулися і Людмила змінившись на обличчі спитала: – З якою Галею? – ледь чутно пролепетала вона, боячись почути відповідь сина. – Ну, з нашою сусідкою. Людмила хвилин п’ять сиділа в якомусь ступорі, а потім як закричить: – Та ти що, з глузду з’їхав!?

Автор

Галя сиділа на лавці біля будинку підставляючи своє миле личко лагідним променям вересневого сонця. Вона навіть заплющила очі, насолоджуючись останнім теплим дням. Такий класний релакс після робочого дня. Поспішати готувати вечерю, прати або гладити білизну, або вчити уроки з дітьми їй не потрібно, оскільки дітей у неї не було, а все інше вона могла робити … Читати далі

Юля мовчки підійшла до дверей квартири. – Де тебе носить? – з порога крикнула їй мати і тут же застигла – дочка була не сама. – Тетяно, привіт. Нам треба поговорити, – сказала Олена. Вони зайшли на кухню. Олена глянула на гору посуду та заляпаний стіл. – Вибачте, не встигла прибрати. Самі розумієте – сім дітей та й восьма скоро буде! – сказала Таня. – От про це я й хочу поговорити, – сказала гостя

Автор

Юля сиділа на лавці у парку. Додому йти зовсім не хотілося. Там на неї чекало таке, що вона про це навіть думати не хотіла… Мама знову чекала дитину – вже восьму підряд. Це було її хобі – народжувати дітей. Кожні три роки на світ з’являвся черговий малюк… Мама з татом усміхалися, цілувалися і розповідали всім, … Читати далі

Тетяна з Василем розлучилися, але ще жили разом. Увечері Василь повернувся додому, зайшов на кухню і раптом зрозумів – нічого ж не приготував. А Тетяна сиділа і їла борщ. – Дай но мисочку борщу, Тетяно, – попросив він. – Ще чого? Ти хто такий, щоб я тобі борщі варила? – Хоч би й хороший знайомий. – Ой, насмішив, – відповіла Тетяна. – Ну добре, а якщо я тобі заплачу? Тетяна здивувалася. Такого повороту вона не чекала

Автор

Тетяна стояла на кухні, дивилась на чоловіка і не знаходила слів. -Сил моїх більше немає! – почала вона. – Знову гульбанив. Все село говорить. Все досить з мене, натерпілася. Завтра ж іду і подаю на розлучення! – кричала Тетяна Петрівна. -Ой, та й іди. Хто тебе тримає? Теж мені, – байдуже махнув рукою, трохи веселий … Читати далі

Ольга готувала вечерю, як раптом подзвонили в двері. Вона вимкнула плиту і пішла відчиняти. На порозі стояв Василь, син сусідки Марини. – Здрастуйте, тітко Олю! А ви не знаєте де мама? – Привіт! Так ти ж із ними до школи їхав! – Вони давно мали повернутися, – в очах Василя були сльози. Ольга взяла телефон і почала дзвонити. Телефони були недоступні. – Такого бути не може! – Ольга почала набирати всім кого могла

Автор

Ольга піднімалася по сходам. Раптом вона побачила, що назустріч їй біжать діти її сусідки, Марини – Василь, Андрій, Марічка і Іринка. -Ось воно щастя з блискучими очима, що дісталися від мами, – подумала Ольга. -Здрастуйте, тітка Оля! -Привіт! – посміхнулася Ольга. З сусідами Ольга познайомилася, коли ті переїхали в квартиру навпроти. Ввечері тоді до неї … Читати далі

Таня з Сашком одружилися. Олександр житла не мав, тому вони стали жити у квартирі, яку Тані купили батьки. Спочатку в молодих все було чудово. Але дітей поки що не було. Сашко не хотів. – Рано нам про дітей думати, треба на ноги встати, – казав він Тані. А якось вона помітила, що Сашку постійно хтось дзвонить. І він завжди виходив з кімнати, щоб поговорити

Автор

Тані не щастило в особистому житті. Заміж вона вийшла одразу після школи у 18 років і по великому коханню. Андрій був на два роки старший за неї і вже працював, коли вони одружилися. Через рік народився син. Таня навіть не хотіла згадувати той час, так важко було. Синок до року ріс дуже неспокійним. Таня з … Читати далі

Наталя зайшла в купе, поставила сумку і вмостилася на свою полицю. Через пару хвилин до неї зайшла молода жінка. – Добрий вечір! – Добрий! Жінка скинула пальто. – Я – Катерина. – Наталя. Поїзд рушив і через годину вони вже сиділи з чаєм і говорили про все на світі. – Кожен у житті має секрет, який не дає спокійно спати, – таємниче говорила Катя. – А свій розкажеш? – Чому ні, – Катя сіла зручніше і почала розповідь

Автор

-Наталя, як приїдеш – подзвони, я ж хвилюватимуся! -Звісно, ​​мамо, обов’язково! -А чому Сашко не прийшов тебе проводити? -Ну, в нього іспит сьогодні, ми вчора ввечері бачилися. -Як справи у вас? -Нормально, – Наталя підхопила сумку. – Все, мамусю, бувай. Цілую. Бо ж запізнюся! Вона швидко поцілувала маму та пішла до виходу на платформу. До … Читати далі