Романович

Віра Павлівна запросила сина з дружиною в гості. Її невістка Анжела ретельно готувалася до цієї зустрічі. Вона приготувала улюблений пиріг Петра, купила букет квітів і нову сукню. Жінка виїхала раніше, щоб не спізнюватися. Під’їхавши до будинку свекрухи, Анжела раптом помітила машину свого чоловіка Петра. – Дивно, – подумала вона. – Він же ж має бути на важливій зустрічі… Анжела вирішила зробити сюрприз. Вона тихенько відчинила двері квартири своїм ключем і зайшла в коридор. З кухні чулися голоси. Анжела застигла на місці – говорили явно про неї! Вона прислухалася й не повірила своїм вухам

Автор

Анжела завжди вважала себе людиною щасливою. Ще в дитинстві, коли інші діти помилялися на рівному місці, вона примудрялася вийти з води сухою. Навіть із найскладніших ситуацій. У школі їй діставалися найлегші завдання на іспитах. На університетських конкурсах її роботи незмінно опинялися серед найкращих. Можливо, це був успіх. А може просто Анжела вміла бачити можливості там, … Читати далі

Олена Леонідівна прийшла до невістки в гості. Наталка пригостила свекруху чаєм. Раптом свекрусі стало трохи погано. – Наталю, можна я у вас приляжу, – запитала Олена Леонідівна. – Звісно. Можете лягти на дивані, – дозволила Наталка. Олена Леонідівна пішла у кімнату, і невдовзі задрімала. Прокинулася він гучних звуків, які долинали з кухні. Олена Леонідівна зрозуміла, що до Наталки у гості прийшла її мати. Жінка вирішила піти на кухню, привітатися з свахою. Олена Леонідівна вийшла в коридор, і мимоволі почула розмову невістки та свахи. Жінка прислухалася до їхньої розмови і остовпіла від почутого

Автор

Наталя зателефонувала мамі з радісною новиною. — Мамо, я була на огляді. У нас із Вадимом будуть двійня. Так несподівано. Наче в родині ні в мене, ні в нього не було двійнят, і тут таке… Мама мовчала. – Алло, мамо, ти тут? Чуєш, що я сказала? У нас буде дві дитини… Ти в шоці там, … Читати далі

Вітя прийшов додому, зайшов на кухню. Раптом він побачив маму всю в сльозах. – Мамо, що сталося? Чому ти плачеш? – запитав Вітя. Жінка мовчала. – Бабуся? А ти, що тут робиш? – здивувався хлопчик, коли на кухню зайшла бабуся. – А я тобі казала, Люба, казала, що цим все закінчиться, – сказала бабуся до мами. – Та що ж сталося? – вигукнув Вітя. Хлопчику ніхто нічого не відповів. Вітя розгублено дивився на маму з бабусею, нічого не розуміючи

Автор

-Мамо, що сталося? Чому ти плачеш? Бабуся? А ти чому тут, а  не на дачі? Що сталося? – занепокоївся Вітя, побачивши маму та бабусю на кухні. Мама плакала, бабуся сиділа і дивилася на дочку, Віті ніхто нічого не говорив. -А я тобі, Люба казала, казала що він негідник, а ти не вірила, на цілих шістнадцять … Читати далі

Віка вийшла з роботи, сіла в машину й заїхала на заправку. Вона взяла сумку і попрямувала в туалет. Там вона переодяглася і вийшла така красуня, що всі озиралися їй услід! Віка сіла в машину й поїхала у готель. Вона припаркувалася і зайшла у просторий хол. Консьєрж уточнив її дані і дав їй ключ від номера двадцять п’ять… Щойно Віка зайшла в номер, як її обійняв її коханий Андрій. – Я тебе так люблю! – прошепотів він. – У мене є подарунок для тебе. Чоловік дістав з кишені якусь коробочку. – О-о-о! Боже мій, це ж… – вигукнула Віка й застигла від побаченого

Автор

– Що ти сьогодні робиш увечері? – запитала подруга у Вікторії, коли вони сиділи в обідню перерву в кафе. Віра працювала в сусідньому офісі з Вікою, тому іноді вони обідали разом в кафе. Вони були давні подруги, колишні однокласниці. Правда Вірі в сімейному житті не щастило, була кілька разів заміжня, але не зрослося щось. Тому … Читати далі

Марія зайшла в залу і нерішуче стала на порозі. Її чоловік лежав на дивані і дивився телевізор. – Віталію, мама дзвонила, – нарешті наважилась сказати вона. – Батько заслаб, поїхали до них у село. Треба допомогти з сіном. Віталій скочив з дивану, що аж пульт з телевізора опинився на підлозі. – Мені сіно твоїх батьків по барабану! – кричав він. – Через тиждень поїдемо до моєї матері! – Я не можу відмовити батькам… – сказала Марія. – Поїду сама. А потім приїду до твоєї матері. Віталій аж слів не знаходив від обурення. А вранці сталося несподіване

Автор

Як пощастило Марії вийти заміж за Віталія? Їй ставлять таке питання всі, кому не ліньки. Красуня, сама доброта, яка поспішає всім прийти на допомогу за будь-яких обставин. А вона знизує плечима: -Молодість, захоплення так і вийшло… А справді, Віталій ніколи не відзначався легким характером. Він і в студентські роки поводився не надто ввічливо, навіть іноді … Читати далі

– Маринко, зайди до мене, – подзвонив Марині її начальник – Андрій Михайлович. Дівчина поправила комірець блузки, обсмикнула спідницю і пішла до директора. У його кабінеті пахло дорогими жіночими парфумами. За столом сиділа Інна – дружина начальника і недобре дивилася на Марину. Сам Андрій Михайлович стояв біля вікна, поклавши руки в кишені штанів. Він навіть не обернувся, коли Марина зайшла. – Сідай, – сказав він. Марина обережно сіла на стілець. – Ну що, голубонько, – раптом сказала Інна. Знаєш, я ж бачу, як ти на мого чоловіка дивишся! Як крутишся тут постійно! – Інно Володимирівно, про що ви? – Марина не розуміла, що відбувається

Автор

– Маринко, зайди до мене, – голос Андрія Михайловича у слухавці звучав тихо і якось не так як завжди. Такого тону Марина за три роки роботи не чула. Серце тьохнуло. Вона поправила комірець білої блузки, обсмикнула спідницю і провела рукою по волоссю. Перед дверима директорського кабінету затрималася на секунду, глибоко вдихнула. – Може, через ті … Читати далі

Людмила Петрівна набрала номер свого сина. – Дмитрику… – почала вона. – Ти не міг би завтра приїхати? Поговорити треба. – Щось сталося? – запереживав Дмитро. – Ні, нічого такого, – жінка помовчала. – Просто… Скучила… Насправді Людмила Петрівна просто не могла так більше! Тридцять сім років вона прожила в цьому будинку. А тепер… Наступного дня, коли син приїхав, вона довго не могла розпочати розмову. Пригощала пиріжками, розпитувала про внуків, роботу… – Мамо, – не витримав Дмитро. – Що таке? Жінка зітхнула. – Сину, я тут подумала… – почала вона і замовкла. – Мамо, та кажи вже, що в тебе тут сталося?! – син не розумів, що відбувається

Автор

– Людмило Петрівно, ми ж з повагою до вас ставимося… Але це наша квартира, і ми маємо право… – Яке право?! О третій годині ночі працювати перфоратором? – голос зазвичай стриманої Людмили Петрівни аж дзвенів. – А інші мешканці? У нас у під’їзді дві родини із малими дітьми! – Ми працюємо, вдень ніяк не виходить, … Читати далі

– Ніно! Ти чого з хати не виходиш?! – крикнула сусідка, побачивши Ніну у вікні. – Та настрою нема. Миколці борщ он варю! Чуєш, Катю, зайшла б, чаю попили з цукерками. – Став чайник, вже йду! – Катя вимила руки під шлангом, зняла косинку. Ніна вже заварила чай і виставила на стіл тарілочку з сушками і вазу з цукерками. – Так чого ти сумуєш, Ніно? З Миколою щось? – Катя опустила сушку в чаї. – Ой, Катю, та в мене тут таке, що не знаю, що тепер і робити! Катя аж застигла з сушкою в руках

Автор

-Ніно! Чого з дому не виходиш, щось трапилося, чи що? – крикнула сусідка, побачивши Ніну у вікні. -Та настрою немає. Миколці борщ варю, скоро зі школи прийде, – Ніна прочинила вікно ширше. – Чуєш, Катю, сама зайшла б, чаю попили з цукерками. -Став чайник, йду вже, – Катя вимила руки під шлангом, зняла косинку. – … Читати далі

Сергій зайшов в магазин, раптом він побачив симпатичну жінку і вирішив познайомитися. – Допомогти? – запропонував Сергій і дістав їй пачку макаронів. – Що приготуєте? – Лазанью чоловікові зроблю! А то мої тефтелі вже набридли! – весело відповіла вона. – Чи не даремно стараєтеся? В мене на роботі колега свої обіди, приготовлені дружиною, викидає, – сказав Сергій. – Якби я про таке дізналася, я своєму влаштувала б! – відповіла жінка. – Так, якщо дружина Романа дізнається, йому дістанеться! – підтримав її Сергій. – Ви сказали Романа? – здивовано запитала Настя і застигла від несподіваної здогадки

Автор

– І від чого мені тебе сьогодні доведеться рятувати? – запитав Олег, запарюючи другу мівіну. – Пюрешка і тефтелі! – весело відповів Роман. – О, знову? – з підробленою посмішкою спитав друг. – Знову! – Минулого тижня вже були ці погані тефтелі! Скільки можна? – Ось і я свою дружину про це питаю, але вона … Читати далі

Олена йшла по сільській дорозі на високих підборах і не розуміла, що це таке відбувається. – Ти куди мене привіз?! – обурювалась вона до чоловіка. – Як куди? – здивувався Андрій. – Куди просила! Тобі ж захотілося незвичайного відпочинку? От і маєш! – Ти серйозно? Я мала на увазі гори або ліс, а не Богом забуте село! Вони зайшли в стареньку хатину. – Оце так влаштував відпочинок, – думала Олена, відкриваючи валізу. – І ось куди тепер ці речі модні вдягати? Олена вийшла на ґанок і раптом спохмурніла. Її Андрій стояв з якоюсь жінкою

Автор

Олена йшла по сільській дорозі на високих підборах і не розуміла, що це таке відбувається. -Ти куди мене привіз?! – обурювалася вона до чоловіка. -Як куди? Куди просила! Тобі ж захотілося незвичайного відпочинку? А тут його достатньо! – посміхнувся Андрій. -Ти серйозно? Я мала на увазі гори або на хоча б з наметом в ліс, … Читати далі