Романович

Ліда вийшла з душу, сіла на диван та помітила телефон чоловіка на журнальному столику. – Пішов на роботу, а телефон забув. Як же він без нього тепер? – подумала дружина. Ліда ніколи не брала телефон чоловіка, а тут чогось взяла. – Так, пароль стоїть…, – сказала сама до себе жінка і згадала, що він місяць та день народження доньки ставив колись на пароль. – Точно не поміняв! Ліда зайшла у месенджер. Цікаво, з ким він спілкується ще, крім роботи. Ліда відкрила перше повідомлення у списку, прочитала і застигла на місці не віривши своїм очам

Автор

Ліда вийшла з душу, сіла на диван та помітила телефон чоловіка на журнальному столику. Пішов на роботу, а телефон забув. Як же без нього тепер? Зазвичай він з ним не розлучався, навіть йдучи до ванної кімнати завжди брав. Ліда ніколи не брала телефон чоловіка, а тут чогось взяла. Так, пароль стоїть… Ліда згадала, що він … Читати далі

Від Надії пішов чоловік. Жінка вирішила поїхати до матері в село. – Ну все, доню, – обійняла мама Надію. – Нема чого сумувати… Надія заспокоїлась. Вона допомагала мамі на городі, вони закручували огірки, помідори, варення… І ось настав час їхати. Мама зібрала дві важкі сумки з продуктами. – Скажи мені, люба матусю, як твоя дочка все це потягне?! – засміялася Надія. – Так я з сусідом нашим, Миколайовичем, вже домовилася, – сказала мати. – Він тебе відвезе й допоможе сумки занести… Але через годину в двері постукав зовсім не Миколайович! Надія відкрила двері й ахнула від несподіванки

Автор

Надія познайомилася з Віталієм на весіллі у своєї тітки, яка була старша за неї на три роки. Він був серед запрошених гостей із боку нареченого, працювали разом. Так вийшло, що їх прямо тягнуло один до одного, це було кохання з першого погляду! І вже через сім місяців гості у тому ж складі, гуляли тепер на … Читати далі

Тетяни зі своїм коханим Миколою жили у її бабусі. Старенька давала молодим житло, а ті її доглядали. Невдовзі бабусі не стало. Усі витрати оплатили Микола з Тетяною. Рідні дочки старенької навіть не поцікавилися, чи щось треба… Молода сім’я жила собі далі. Але раптом приїхали тітки Тетяни. – Вам пора переїжджати, – заявили вони. – Квартира буде продана. Ми спадкоємці. Даємо вам два дні. Тетяна спокійно пішла в кімнату. За мить вона повернулася з якимись паперами. – Ось, ознайомтеся, – простягнула вона їх тіткам. Ті глянули на папери й застигли від побаченого

Автор

Микола й Тетяна дружили з дитинства. Разом ходили в дитсадок, а потім і у школу. Якось так вийшло, що з першого класу вони сиділи за однією партою. Вчитель побачив у цьому знак – відмінниця і сварливий трієчник, вони врівноважували один одного. Тетяна допомагала йому з навчанням, а він захищав її. Вони навіть уроки готували разом. … Читати далі

Тетяна зранку збиралася на роботу. Вона вирішила вдягнути нове пальто, яке тільки вчора купила. – Ти в цьому на роботу підеш? – вийшла у коридор її мати. – А як дощ піде? – А я парасольку взяла, – сказала Тетяна й швидко вийшла з квартири. Небо затягнуло сірими низькими хмарами. – Все, закінчилось бабине літо, – сумно подумала Тетяна… Коли вона вийшла з маршрутки, вже йшов дощ. Парасольку чомусь заклинило, і жінка намагалася її відкрити, стоячи на краю тротуару. Раптом зовсім близько від неї проїхав якийсь чорний джип. Тетяна глянула на себе, й оторопіла від побаченого

Автор

Тетяна сиділа за комп’ютером, але дивилася не на екран, а у вікно. Останні теплі вересневі дні… І навіть не про це вона думала, а про те, на що витратити премію, яку вона несподівано отримала. – Андрійку нові кросівки потрібні. Росте хлопчик. І куртку треба, але до весни вона стане йому мала. Краще відкласти гроші на … Читати далі

Павло привіз свою наречену Поліну, знайомитися зі своєю мамою. – Павло, щось я хвилююся, раптом я не сподобаюся твоїй мамі, – сказала Поліна до хлопця, стоячи перед дверима будинку майбутньої свекрухи. – Перестань. У мене чудова мама. Ти їй неодмінно сподобаєшся, як і вона тобі, – спробував заспокоїти дівчину Павло і рішуче постукав у двері.  За хвилину на порозі з’явилася мама Павла. – Мамо, привіт! Знайомся це моя наречена Поліна, – усміхнувся Павло. – Поліно, а це моя мама Марія Петрівна! Поліна нерішуче підвела очі, глянула на майбутню свекруху і застигла від побаченого

Автор

– Люда, уявляєш, Павло приїжджає з міською нареченою. Знайомитись будемо. Переживаю я щось, раптом якась фіфа, — поділилася з колегою під час обідньої перерви Марія Петрівна. – Ой, Марія, ці міські такі… Зараз гляне на тебе, подумає, що й Павло такий самий сільський, і покине його. – Ну прямо там, чого ти так на мене … Читати далі

Від Тані пішов її наречений Олег. Пішов прямо перед самим весіллям! І не до когось там, а до її рідної сестри Аліни. Таня дуже переживала через це. Але невдовзі заспокоїлася, і навіть познайомилася з чоловіком. Коли вони оголосили про весілля, то здивували всіх. А як же ж?! Євгену – сорок три, а Тані – двадцять пʼять! Аліну на весілля не запрошували… Таня народила двох прекрасних доньок. Сім’я була щасливою. Якось Таня виходила з підʼїзду, як раптом почула, що її хтось гукає. Вона обернулася й застигла від несподіванки

Автор

– Таню, почекай! – Аліна наздоганяла дівчину, яка вийшла з під’їзду. – Та стій же ж, давно не бачилися! – Ще б тебе стільки не бачити, – холодно відповіла дівчина. – Чого тобі від мене ще треба? – А що, ти не можеш поговорити з рідною сестрою? – усміхнулася Аліна. – Після всього, що ти … Читати далі

Олена прийшла додому з магазину. Вона роззулася в коридорі й пішла на кухню, щоб викласти продукти, як раптом зупинилася на порозі. За столом сидів її чоловік Василь і якось дивно дивися на Олену. – О, ти вже вдома! – здивувалася Олена. – Я думала ти пізніше будеш, ще й вечерю не встигла приготувати і… – Олено, – зупинив дружину Василь. – Ти цей… Ти вибач мені, Оленко. Але йду я від тебе! Отак от… Олена застигла. – Васильку! – ахнула вона. – Ти можеш мені пояснити, що трапилося? Якщо чесно, я нічого не розумію! І тут Василя понесло

Автор

Олена прийшла додому з магазину. Вона роззулася в коридорі і пішла на кухню, щоб викласти продукти, як раптом зупинилася на порозі. За столом сидів її чоловік Василь і якось дивно дивися на Олену. – О, а ти вже вдома! – здивувалась Олена. – Я думала ти пізніше будеш, ще навіть вечерю не встигла приготувати і… … Читати далі

Катя прокинулася рано. Вона зібрала весь одяг для прання й увімкнула пральну машинку. Поки одяг прався, жінка пішла готувати сніданок. Через годину попрокидалися діти. – Ну ж бо, ходіть до столу! – гукнула Катя дітей. – Мамо, а ти де там? Зараз все остигне. Всі разом гарненько поснідали. Катя прибрала зі столу, пішла вийняла речі з пралки і вирушила з тазиком на подвірʼя. Вона вивішувала одяг на мотузках, натягнутих у дворі, як раптом почула, що за воротами зупинилась якась машина. Вона придивилася хто з неї вийшов і застигла з тазиком в руках

Автор

Павлик дивився на матір і йому було шкода її до сліз. Мама тримається, старається, посміхатися, але Павлик знає, що це тільки з вигляду. Насправді мамі зараз недобре. Дуже недобре. А все через тата… Той щодня приходить додому веселий. Спочатку мама сварилася, а тепер мовчить, але Павлик знає. Мама переживає… Бо тато свариться… Павлик сам бачив … Читати далі

Світлана дуже переживала, що їм із чоловіком Сергієм Бог не дає діток. – Тітко Світлано, ти не хвилюйся! – сказала їй племінниця чоловіка Ліза. – Он дядько Сергій прийде із запасного варіанта і принесе тобі дитинку. – Що-о-о?! – ахнула Світлана. – Звідки прийде?! – З запасного варіанту, – з дитячою безпосередністю відповіла Ліза. – Ну бабуся так сказала моїй мамі… У Світлани все похололо всередині. Того вечора її Сергій знову затримався на роботі. – Чого так пізно? – запитала Світлана. – Робота, – відповів той. – Зрозуміло. Вона ще не вагітна? – запитала Світлана, дивлячись в очі чоловікові. Сергій аж присів від несподіванки

Автор

– Тітко Світлано, а що таке «пустоцвіт»? – запитала Ліза, коли Світлана заплітала їй кіски. Ліза була племінницею чоловіка Світлани Сергія, й ходила в дитячий садок, де Світлана працювала вихователькою. – Це квітка, яка не дає плодів, – відповіла Світлана племінниці чоловіка. – Дивно, – знизала плечима Ліза. – Тоді чому мама з бабусею так … Читати далі

Роман мовчки збирав речі і не звертав уваги на те, що дружина намагається його зупинити. – Романе, ти добре подумав? – говорила Даша. – Так, – впевнено відповів чоловік. – А діти … як мені їм пояснити, що ти більше не житимеш з нами? – не заспокоювалася дружина. – Поясни їм, що це все через тебе! – вигукнув Роман. Даша хотіла щось заперечити, але чоловікові зателефонували і вона замовкла. Раптом, ненароком Роман ввімкнув гучний зв’язок на смартфоні. Даша почула всю розмову і застигла від почутого

Автор

Роман мовчки збирав речі і не звертав уваги на те, що дружина намагається його зупинити. Він більше не хотів жити в будинку, де все пропахло пігулками, де по квартирі ледве пересувається його рідна мати, але найбільше його дратувало те, що його дружина навідріз відмовлялася здати свою свекруху в будинок для літніх людей.  – Нехай живуть, … Читати далі