Романович

Сашко приїхав до батьків в гості. Він взяв у матері велику торбу і зібрався йти на базар купити продуктів. – Ще ковбаски купи домашньої! – гукнула йому вслід мати. – Там свіженька на ринку зажди! – Добре, мамо! – сказав він і вийшов на вулицю… Сашко уже майже все купив і вже збирався йти додому, як раптом його увагу привернула якась жінка. Він придивився до неї і так і застиг з торбою в руках. – Цього не може бути, – тільки й пробурмотів він

Автор

Ліда була красунею. Але належала до того типу жінок, чарівність яких змушувала не думати про красу. З ними просто хотілося бути поруч. Такою була Ліда. М’яке, гладке русяве волосся, зібране в пучок, приємні манери, спокійний лагідний голос. Блакитні очі дивилися на співрозмовника уважно і навіть ніжно. Дівчина вміла слухати і підтримати, і навіть якщо не … Читати далі

Ганна готувала обід, коли задзвенів телефон. – Здрастуйте, це Ганна Ігорівна? – почула вона незнайомий голос. – Так, – здивовано відповіла Ганна. – А в чому справа? – Ваш чоловік у лікарні. Приїжджайте… Ганна одяглася, взяла сумку і помчала на вулицю. Ганна була готова до всього, і навіть до того, що більше не побачить коханого… Але до того, що сталося далі, вона точно не була готова! – Ви хто?! – здивовано запитав її лікар. – Дружина… – розгубилася Ганна. – А вона хто? – лікар кивнув на молоду дівчину в рожевій кофтинці. Ганна глянула на дівчину й застигла від несподіваної здогадки

Автор

Ганна готувала обід, коли пролунав дзвінок телефону. Номер був незнайомий. Ганна витерла руки рушником і взяла слухавку. – Здрастуйте, це Ганна Ігорівна? – почула вона незнайомий голос. – Так, – здивовано відповіла Ганна. – А в чому справа? – Ким ви доводитеся Шевчуку Сергію Володимировичу? – Я його дружина… – Ваш чоловік їхав на машині … Читати далі

Рита пішла викинути сміття. Раптом до контейнерів під’їхала вантажівка. З кабіни вийшло двоє хлопців. Вони витягли старе крісло, сіли в машину й поїхали. Рита оглянула крісло. – Яке гарне, тільки підремонтувати треба, – подумала вона. – Візьму я його. Рита затягла крісло в квартиру. – Ти навіщо це притягла?! – здивовано запитав її чоловік Сергій. – Подивися, яке гарне! Зараз підремонтуємо, і сидітимеш телевізор дивитимешся. – Ну давай спробуємо, – погодився Сергій і потягнув крісло в кімнату. Чоловік став знімати стару оббивку. – Рито, дивись! – раптом вигукнув він. Рита глянула на крісло й очам своїм не повірила

Автор

– Сергію, ти як? – торкнулася Рита чоловіка за плече. – Наче краще. – Вставай, я сніданок приготувала! – Зараз. Сергій підвівся, вмився і сів за стіл. – Що, Рито, схоже пенсію до Нового року не дадуть, – тяжко зітхнув він. – Онукам подарунки й не купимо. – Залишилось у мене три тисячі, то треба … Читати далі

Марина вже йшла спати, як раптом хтось постукав у двері. Вона накинула халатик і пішла відкривати. Чоловік Марини Степан пішов слідом. На порозі стояв сусідський хлопець Микола. – Дядьку Степане, зайдіть до нас, – сказав Микола. – Мама щось сказати вам хоче. Степан одягнувся й пішов до матері Миколи. – І що Марії від мене треба? – бурмотів він дорогою. Степан зайшов до сусідки, взяв стілець і сів біля її ліжка. – Недовго мені лишилося, Степане, – сказала Марія. – Не стане мене скоро… Я маю розповісти тобі таємницю… Степан здивовано дивився на Марію нічого не розуміючи

Автор

Степан був видним хлопцем з юності. Та любив він тільки одну жінку на світі, свою дружину Марину. Любив аж зі школи, скільки пам’ятав себе, стільки й любив. Жили вони дружно, трьох дітей виховували, Мишка з Іванком і доньку Тетянку, молодшеньку. Характер у чоловіка був добрий, руки золоті. Теслі кращого в окрузі не знайти. І працював … Читати далі

Ніна втомлена прийшла з роботи додому. Вона відкрила двері і зайшла в свою квартиру. Жінка увімкнула в коридорі світло, озирнулася навкруги і раптом вискочила назад за двері! Ніна подумала, що вона щось переплутала. Вона підвела голову і подивилася на номер квартири. – Все правильно… Моя квартира… – пробурмотіла вона й зайшла назад. Ніна уважно оглянула коридор і раптом усе зрозуміла

Автор

– Та як вона могла?! – обурилася Ніна і витерла сльози. – Не спитала! Не порадилася! Це ж треба додуматися – прийти в чужу квартиру і хазяйнувати там, як у себе вдома! Ніякої поваги! Господи, за що це мені? Все життя з нею возилася, і ось вона – подяка! Їй, бачте, життя моє не подобатися! … Читати далі

Віктор з Оксаною вирішити поклеїти нові шпалери. Аж раптом сталося несподіване. Зазвичай, ввічливий Віктор, почав сваритися, що Оксана все не так робить. – Я й не думав, що ти ні в чому не розумієшся! – раптом заявив він. Оксана так і застигла від несподіванки. – Ну і йди, пошукай розумнішу! – гукнула вона нареченому. Віктор взяв свою кофту і вискочив з квартири. Він трохи прогулявся і вирішив повернутися. Віктор піднявся по сходах, відкрив двері й оторопів. На підлозі у коридорі стояли чужі чоловічі черевики! Віктор відкрив двері в кімнату і застиг від побаченого

Автор

Коли Віктор зробив Оксані пропозицію, вона без роздумів відповіла йому згодою! Хіба можна було сумніватися в ніжному, скромному і привабливому чоловіку, з яким вона зустрічалася вже майже рік?! Свого житла у них не було і, звісно, постало питання про місце проживання після весілля. – Мої батьки ще півроку тому забрали бабусю до себе, – сказала … Читати далі

Марина прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Жінка залишила всі справи та пішла відкривати. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Доброго дня, я ваш сусід, з п’ятого поверху, – сказав гість, коли Марина відкрила двері. – Доброго дня, – привіталася у відповідь Марина. – Вам щось потрібно? – Тут така справа…Ось це вам, – сказав чоловік і простяг пакет. – Що це? – здивувалася Марина. – Беріть. Я знаю, що вам це потрібно, – сказав сусід. Марина взяла пакет, заглянула в нього і застигла. – Дякую, – тихо сказала Марина і сльози покотилися з її очей

Автор

Марина засміялася крізь сльози. Смішно, вона ніколи б і не подумала, що литиме сльози через те, що пропало три картоплини. Може, підморожені були, може, одразу купила такі, але результат один – у відро для сміття. І краще викинути на смітник, сходити, інакше запах розійдеться по всій квартирі. Марина зачинила дверцята шафи, де лежали овочі, і … Читати далі

Юля вийшла з автобуса і з важкими сумками у руках вирушила до рідного будинку. – Я вдома, – гукнула вона відкривши двері. – Юля, доню! – всі кинулися їй назустріч. – А ми відчували, що ти приїдеш! Увечері, коли всі сиділи за великим сімейним столом, хтось постукав у двері. – Сусіди, напевно, привітати зайшли, – мама знизала плечима і пішла відкривати двері. Повернулася вона не одна а з «гостями». Юля глянула на людей, які увійшли у кімнату і не повірила своїм очам

Автор

Юля мовчки і навіть з деякою тугою дивилася у вікно автобуса, що ніс її далеко від рідних місць. На колінах у неї стояла велика картата сумка, яку вона міцно притискала до себе. Дівчина взяла з собою тільки все необхідне, але сумка все одно виявилася досить об’ємною, та й до того ж, бабуся поклала зверху цілий … Читати далі

Сергій повернувся додому, як раптом з дверей його будинку вийшла дружина його брата. – Привіт, Уляно! А ти що тут робила? – здивувався він. – Я до Алли в гості забігала, – відповіла Уляна і швидко пішла. Чоловік зачинив двері за Уляною і зайшов в коридор. – Алла, а чому Уляна приходила? – гукнув Сергій до дружини. – А це я вирішила зробити подарунок собі на Новий рік. Вперше в житті на таке наважилася! – відповіла дружина. – Який ще подарунок? І до чого тут Уляна? – здивувався Сергій, нічого не розуміючи

Автор

– Алла, що відбувається? – невдоволено спитав чоловік, зачинивши двері за Уляною. В будинку пахло чистотою і свіжістю, але дружина явно тільки що повернулася додому. Як же так? – Сергію, що тобі не подобається? Я вирішила зробити подарунок собі коханій на Новий рік. Вперше в житті на таке наважилася! – В сенсі? Що ти зробила? … Читати далі

Марія поверталася додому з відпустки. Жінка була вже в своєму під’їзді, як раптом зустріла сусідку. – Марія, привіт! Як відпочила? – сказала Тамара Петрівна. – Доброго дня. Добре відпочила, – усміхнулася Марія. – Слухай, тут до тебе приходила якась схвильована жінка, – почала сусідка. – Тебе не застала вдома, то вона листа мені залишила і просила передати особисто до рук. – Якого ще листа? – здивувалася Марія. – Ось, тримай, – Тамара простягла конверт Марії. – Дякую, – сказала Марія і зайшла в квартиру. Марія залишила сумки в коридорі, зайшла в вітальню, сіла на дива, відкрила листа і застигла від прочитаного

Автор

– Не треба за мною ходити! Залишіть мене у спокої! – говорила Марія Сергіївна, поспішаючи на ланч, своєму колезі, який несподівано став надавати їй знаки уваги. Він був не перший претендент на її руку та серце, особливо з того часу, як вона отримала свою високу посаду і обзавелася великою і світлою квартирою. Ось тільки машину … Читати далі