Романович

У Люди була річниця, як не стало її мами. Вже кілька років минуло, але Люда знову заплакала… Вона дістала альбом, подивилася старі фото і ще більше розчулилася. Вночі Людмилі снилися всі її родичі – і брат Мишко, і тітка Рита з дядьком Славком. Раптом вона прокинулася. Їй чомусь стало холодно. Люда подумала, що її чоловік Микола ковдру перетягнув на себе… Але ні, ковдра була на місці, а Микола солодко спав! Раптом Люда відчула, що щось не так. Вона глянула на крісло й оторопіла від побаченого

Автор

Сьогодні був день пам’яті матері. Вже скільки років минуло, але в Люди знову очі наповнилися сльозами. Вона дістала альбом, подивилася старі фото і ще більше розчулилася. Мама останній рік життя дуже сумувала, що до таких років дожила і вже нікого навіть із рідних та знайомих немає на цьому світі. Поговорити, минуле згадати нема з ким, … Читати далі

Вадим з Наталкою одружилися. Невдовзі в них народився син Дмитрик. Вадим сам купував продукти, памперси і все що потрібно… – Вадиме, мені потрібні гроші! – якось заявила дружина. – Треба Дмитрику іграшки нові купити. – Я ж тобі тиждень тому давав на пальто й черевички, – здивувався Вадим. – Щось я не бачу обновок. От і купи на ці гроші. – Та що ти такий дрібʼязковий?! – раптом закричала дружина. – Краще б менше батькам своїм допомагав! Вони й так тобі не рідні! Вадим оторопів. Він так і застиг від почутого

Автор

Вадим був єдиною дитиною в сім’ї. Народився він пізно, коли батькам було вже по 37 років… Хлопчику було два рочки, коли батьків раптово не стало… Вони всі троє їхали машиною і сталась біда. Знайшли їх на узбіччі… Батьків не врятували, а Вадим був живий. Родичі всі відмовилися від нього… Так він опинився у прийомній сім’ї. … Читати далі

Світлана була на роботі, коли задзвонив її телефон. Дзвонила тітка Віра. – Світлано, ти за своїм чоловіком нічого не помічаєш дивного, – раптом спитала Світлану тітка. – Тітко Віро, звичайно, помічаю, – з сумом у голосі промовила Світлана. – На мене перестав звертати увагу, на роботу щоранку чепуриться. – Загалом так, – зупинила тітка свою племінницю. – Ти повинна дещо дізнатися! – Що сталося? – захвилювалася Світлана, нічого не розуміючи

Автор

Олексій зі Світланою прожили у шлюбі лише рік. Але й за цей час Світлана встигла вивчити усі звички свого чоловіка. І раптом чоловік став невпізнанним. Зміни у його поведінці були настільки разючими, що Світлана їх просто не могла не помітити. Якщо раніше Олексій збирався на роботу поспіхом, то тепер він прокидався майже на годину раніше, … Читати далі

У Валі раптово не стало мами. Її батько Віктор обіймав дівчинку. – Чому все так? – тихо плакав він. – Як тепер далі жити? Як жити?.. Через три роки Віктор одружився з жінкою з його роботи. Валя була рада. Їй було байдуже, що в неї буде мачуха. Головне, щоб тато хоч трошки ожив і став хоч трішечки схожий на того, ким він був раніше… І спочатку все ніби й вийшло! Антоніна була весела жінка. Валі вона здалася дуже доброю. Та потім сталося те, чого Валя ніяк не очікувала від Антоніни

Автор

Валя гірко плакала, обіймаючи татову потерту шкіряну барсетку, яку йому мама подарувала на день народження, на ювілей – сорок років. Вони втрьох тоді відпочивали в санаторії і ввечері пішли в кафе – просто біля самого синього моря. – Ну що, Рито, давай гуляти, накупимо смакоти, он Валя наша накупалася, їсти хоче! А давайте візьмемо шашлик, … Читати далі

Ольга чекала в гості свого коханого Олега. Вона вирішила зробити йому сюрприз. Вона запекла качечку з яблуками, зробила салатики і поставивши свічки, сіла чекати. Невдовзі пролунав дзвінок у двері. Ольга побігла відкривати. – Привіт, Олежику! – кинулась в обійми коханого жінка. – А я тут тобі сюрприз приготувала! Олег якось сумно глянув на накритий стіл і раптом відсторонився. – Вибач, Олю, – несподівано почав він. – Я зустрів іншу дівчину. І з нею я хочу прожити все своє життя… Ольга аж і присіла від несподіванки

Автор

Ольга йшла на побачення наосліп виключно через обіцянку подрузі, не покладаючи особливих надій на успіх. Після розлучення з Ігорем, в особистому житті дівчини трапився тривалий застій. Тому втрутитися вирішила подруга Світлана. – Якщо ти сама не готова зробити анкету для знайомств, то це я взяла на себе, – сказала вона. – Дуже цікаво, виходить ти … Читати далі

Віра та Сашко ще спали, коли пролунав телефонний дзвінок. Чоловік потягнувся за телефоном і побачив, що дзвонить його сестра Марина. – Мабуть вже щось сталося, – захвилювався він. – Зачекай, не бери слухавку, – одразу прокинулася Віра. – Чому не брати? Можливо щось з мамою сталося, – пояснив Сашко. – Не хвилюйся, нічого не сталося. Я повинна тобі дещо розповісти про твою сестру, – раптом почала Віра. – Ти про що? – здивувався Сашко, нічого не розуміючи

Автор

– Як же добре, що Сашко знову одружився. Як добре. Та й житимуть майже поряд з нами. – говорила Марина, його сестра, матері. – Звичайно добре. Добре, що дружина із квартирою. Мені вже набридла присутність дорослого сина. Ми вже знаємо, що він дітей мати не може. Та й дружина його нова з цим згодна поки … Читати далі

Людмила була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Приїжай, баби Наді не стало, – сказала сусідка бабусі. Люда викликала таксі, забрала дорогою сестру і приїхали до бабусі. Все організували, провели в останню путь. Коли всі розійшлися, сестри почали наводити лад у квартирі. Люда мила посуд, а Тамара прибирала в кімнатах. Раптом Тамара залетіла на кухню. – Вдаєш з себе правильну, а сама що зробила? – вигукнула Тамара. – Що сталося? – Люда незрозуміло дивилася на сестру. – Ти ще смієш питати? – продовжила Тамара. – Та що ж таке!? – Люда здивовано дивилася на сестру, нічого не розуміючи

Автор

Зимовий день коротенький, і коли Людмила закінчувала роботу і виходила на вулицю, їй здавалося, що вже глибокий вечір, хотілося швидше додому, відпочити, повечеряти, скоротити час перед телевізором. Але треба було їхати до бабусі на інший кінець міста. Так вийшло, що бабуся Надя – мати батька ніколи не визнавала своїх онучок: Люду та її сестру Тамару. … Читати далі

Микола розлучився з дружиною Іриною і переїхав до своєї коханки Олесі. — Слухай, Миколо, — сказала йому Ірина. — Я тобі віддаю всі речі з квартири. А собі я куплю нове. Та, якщо хочеш, то все забирай, що тут є! Микола погодився. Він забрав усі речі й перевіз їх у квартиру Олесі. Коли Олеся повернулась додому, вони разом зайшли в під’їзд і піднялись на її поверх. – Уявляю, як там чудово в квартирі, — мрійливо сказала Олеся. Микола відчинив двері й увімкнув світло. Олеся зайшла в коридор і оторопіла від побаченого

Автор

Ірина вийшла з кухні і подивилася на годинник. Вона винесла ще одну зібрану валізу, а її чоловік Микола поставив її поряд з іншими валізами, пакетами, сумками, мішками й коробками, що заповнили весь коридор. Чоловік дістав з кишені список речей і звірив усе. – Ну? – запитала Ірина. – Тепер, сподіваюся, все? Чи ти ще щось … Читати далі

Катя взяла з тумбочки телефон і одразу подзвонила своєму чоловіку Петру. Катя хотіла повідомити коханому, що пологи в неї пройшли вдало, і вони з донечкою почуваються добре. Катя набрала номер Петра. Почулися гудки, але чоловік чомусь не брав слухавку… – Ну гаразд, – подумала Катя. – Може спить. Передзвонить мені потім… Та наступного дня чоловік так і не подзвонив! Жінка вже не знала, що й думати. Вона місця собі не знаходила. Катя почала писати чоловікові повідомлення і раптом застигла від побаченого

Автор

Катя взяла з тумбочки телефон і одразу подзвонила своєму чоловіку Петру. Їх з донечкою щойно перевели в палату. Катя хотіла повідомити коханому, що пологи пройшли вдало, і вони почуваються добре. Катя набрала номер Петра. Почулися гудки, але чоловік чомусь не брав слухавку… – Ну гаразд, – подумала Катя. – Може спить. Передзвонить мені потім… Та … Читати далі

Ірина сиділа на лавці біля пам’ятників свекра та свекрухи, сльози котилися з її очей. – Тетяно Андріївно, ви пробачте мене, не розумну молоду, пробачте! – вигукувала Ірина, проводячи рукою по холодному, шорсткому пам’ятнику. – Як же я жалію зараз, що так вийшло. Не хотіла я цього. – Іра! Ти що тут робиш? – раптом почула Ірина голос у себе за спиною. Вона навіть здригнулася і різко обернулася. Біля огорожі стояв якийсь силует. Ірина придивилася до нього і застигла від несподіванки

Автор

Ірина сиділа на лавці, яка стояла всередині скромної огорожі. Вона не була тут вже багато років, навіть насилу знайшла цю ділянку. З фотографії на пам’ятнику на Ірину дивилися її свекор та свекруха. Ірина ретельно протерла вологою ганчірочкою фотографії, пам’ятник та… розплакалася. Вона й сама не думала, що взагалі колись прийде сюди, але сьогоднішня сварка з … Читати далі