Романович

Марина вже йшла спати, як раптом хтось постукав у двері. Вона накинула халатик і пішла відкривати. Чоловік Марини Степан пішов слідом. На порозі стояв сусідський хлопець Микола. – Дядьку Степане, зайдіть до нас, – сказав Микола. – Мама щось сказати вам хоче. Степан одягнувся й пішов до матері Миколи. – І що Марії від мене треба? – бурмотів він дорогою. Степан зайшов до сусідки, взяв стілець і сів біля її ліжка. – Недовго мені лишилося, Степане, – сказала Марія. – Не стане мене скоро… Я маю розповісти тобі таємницю… Степан здивовано дивився на Марію нічого не розуміючи

Автор

Степан був видним хлопцем з юності. Та любив він тільки одну жінку на світі, свою дружину Марину. Любив аж зі школи, скільки пам’ятав себе, стільки й любив. Жили вони дружно, трьох дітей виховували, Мишка з Іванком і доньку Тетянку, молодшеньку. Характер у чоловіка був добрий, руки золоті. Теслі кращого в окрузі не знайти. І працював … Читати далі

Юля лежала в палаті з сином Сергійком, сусідкою у неї буле жінка Оксана також з сином Михайликом. За декілька днів в Оксани сталася біда, Михайлика не стало. Жінка ледве трималася, Юля заспокоювала її, як могла. Наступного дня до Юлі зайшла Оксана. Вона вже не плакала. В її очах оселилася порожнеча. – Нехай у вас все буде гаразд! – прошепотіла Оксана. Вона зібрала речі і вже збиралася йти, як раптом зупинилася. – Прочитаєш, коли я піду! – Оксана віддала запечатаний конверт подрузі і пішла. Юля взяла листа, відкрила його, прочитала і застигла на місіці

Автор

Юля прокинулася вночі і так і не змогла заснути до ранку. Чи якийсь поганий сон, чи незрозумілі переживання не давали їй спокою. Раптом на душі стало так важко, що сльози самі покотилися з очей. Чому – Юля не розуміла, просто не могла зрозуміти. Було важко, і якесь погане передчуття майбутнього лиха накотилося з величезною силою. … Читати далі

Віктор привіз свою наречену знайомитися з батьками. – А якщо я їм не сподобаюся, – хвилювалася Ольга, коли вони зайшли на подвір’я. – Це неможливо! Ти у мене найкраща, – підбадьорив Віктор дівчину, і відкрив двері будинку. В коридорі їх зустріла мама Віктора Євгенія Віталіївна. – Мамо, це Оля! – представив дівчину син. -Ти ж хотів представити нам свою наречену, – здивувалася жінка, поглядаючи на Олю. – Ну так це вона і є! – радісно посміхнувся чоловік. – Дивно, – підозріло сказала свекруха. Але це був лише початок, день знайомства із батьками Віктора Оля запам’ятала на все життя

Автор

Оля закохалася у Віктора з першого погляду. Високий, русявий молодий чоловік із ясними синіми очима підкорив її своїм спокоєм, розважливістю та добротою. Незважаючи на десятирічну різницю у віці, вже наявний за плечима Віктора один шлюб і наявність дитини, Оля охоче погодилася вийти за нього заміж. День знайомства із батьками Віктора Оля запам’ятала на все життя. … Читати далі

В Олени заслабла донька Настя. Жінка пішла на кухню, нагріла молока з медом і повернулась до доньки в кімнату. – Доню, а хочеш щось покажу цікаве? – раптом запитала Олена доньку. – А що, мамо? – зацікавлено запитала Настя. Олена посміхнулася, встала, відкрила шафу і дістала старовинний бабусин альбом з фотографіями. Олена відкрила альбом і їй просто в руки випала якась стара фотографія. Вона глянула на фото й ахнула

Автор

Батьки Настю оберігали від народження. Вона в них єдина, квіточка їхня! Вони й не мріяли, що в них дитина буде. Настя поки росла, слаба була часто. Якось Олена сиділа з Настею на лікарняному. Вона пішла на кухню, нагріла молока з медом і пішла до доньки в кімнату. Вона дістала книжку з казками і трохи почитала … Читати далі

Антоніна рано залишилася сама. Батька не стало давно, а маму поховала нещодавно. Через рік, як не стало мами, Тоні зробив пропозицію однокурсник Андрій. І дівчина погодилася. Весілля зіграли скромне, Тоня дуже засмучувалася, що мама трохи не дожила до цієї події. А ще вона пам’ятала мамині слова: – “Перед весіллям обов’язково пройди огляд, дочко!”. Антоніна не знала, про що її мама попереджає, але вирішила прислухатися до її слів. І це стало початком кінця її щасливого сімейного життя

Автор

Антоніна рано залишилася сама. Батька не стало давно, а маму поховала, навчаючись на п’ятому курсі інституту. То був непростий час. Попереду – захист диплому, а тут таке горе. Але їй допомогли батьки Андрія, її тепер єдиної близької людини. Вони навчалися разом та зустрічалися з третього курсу. Батьки хлопця, Марія Михайлівна та Петро Данилович, ставилися до … Читати далі

Христина лежала на дивані з маскою на обличчі і журналом у руках. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла її свекруха з пакетами продуктів у руках. Галина Василівна мовчки зайшла в коридор. – Та-а-ак, – почала вона з порога, оглядаючи квартиру. – Бідненько, але чистенько. Хоча… – її погляд зупинився на невипрасуваному постільному, а потім на журналі Христини. – Ну так, ну так… Справ повно, але журнал цікавіший. Вона присіла на диван і раптом засунула під нього руку! – А це що? – тільки й сказала свекруха. Христина здивовано дивилася на неї, нічого не розуміючи

Автор

Христина з Юрієм були одружені всього пів року. І Юрій раптом втратив роботу. Його відділ розформували, а йому запропонували вибір – або піти, або перейти на іншу посаду, де зарплата була рівно вдвічі нижча. Юрій не роздумував жодного дня і звільнився, тим більше, що йому виплатили компенсацію. Все це було сумно. По–перше, тому що робота … Читати далі

Яна вже спала, як раптом на тумбочці задзвенів її телефон. Яна сонно глянула на екран. Дзвонила її подруга Наталя. – Дванадцята ночі… – ахнула Яна. – Що ж там таке в неї? Вона стривожено взяла слухавку. – Привіт, Наталочко! – сказала Яна. У слухавці раптом почувся плач! – Наталочко, що сталося?! – Яна аж присіла на ліжку. – Ігор… Мені зрадив, – сказала Наталя. – О, Боже… – тільки і змогла вимовити Яна. Вона не вірила своїм вухам

Автор

Яна підхопила паперовий пакет із химерними візерунками і, посміхаючись, вийшла з магазину. Вона завжди раділа, коли йшла в гості до Наталі, своєї подруги з минулої роботи. Так, Яна тоді звільнилася і вирішила працювати вдома. Чоловік увесь час був у роз’їздах, мама багато була слаба. З донькою допомагати було особливо нікому. Рішення далося нелегко, але зараз … Читати далі

Люба поприбирала в квартирі, приготувала смачну вечерю, накрила стіл. Вона чекала свого коханого Валерія з неприхованою радістю. Зараз він прийде, і Люба все йому розповість! – От Валерій зрадіє! – радісно думала вона. – Цікаво, він мені напевно одразу зробить пропозицію? – мріяла дівчина. Біля дверей почулися кроки. Люба одразу кинулась відчиняти. Вона з порога обняла коханого. – Ти чого така радісна? – здивувався той. – У нас радість, Валерію! У нас із тобою буде дитина! – Люба вся аж сяяла. – Ти що, Любо? – відсторонився Валерій. – Ти що це надумала? Люба оторопіла від несподіванки

Автор

– Дівчатка, мій як дізнався, що дитина у нас буде, то став якийсь дивний. Постійно мене запитував: – Кохана, а ти як себе почуваєш? Що тобі купити? А що сказали на УЗД? Гуляти мені казав, соковитискачку купив, а одного разу я помітила, що він в інтернеті шукав, як треба харчуватися, та й взагалі все про … Читати далі

Наталя мила сходи в під’їзді, коли до неї підійшла якась жінка. – Вибачте, – сказала незнайомка. – У мене, є ключ, але я б хотіла, щоб ви стали свідком того, що я зайду в квартиру. – Чию? – не зрозуміла Наталя. – Ігоря Вікторовича, – пояснила жінка. Раптом Наталя згадала – коли сусіда не стало, саме ця жінка – Ніна, допомогла все організувати. Жінки зайшли в квартиру сусіда, і Ніна почала щось шукати. – Ой, дивіться! – раптом вигукнула вона. Наталя підійшла і побачила в руках Ніни якусь коробку. Ніна відкрила її і жінки застиги від здивування

Автор

Провести в останню дорогу Ігора Вікторовича прийшло лише кілька людей. Воно і зрозуміло, людиною він був самотньою, сім’ї та дітей не нажив, і хоча все свідоме життя віддав школі, попрощатися прийшло не дуже багато народу. Свої роки Ігор Вікторович доживав у маленькій однокімнатній квартирі, де найдорожчим був сучасний телевізор. Диван, два крісла, тумбочка та кухонний … Читати далі

Я з тобою розлучаюся … -Ти що, жартуєш? -Ні, Тетяно. Я зібрав свої речі, винайняв окремо квартиру, тепер нас нічого не пов’язує. -Який ти дорослий хлопчик, сам усе зробив, — розсміялася йому слід Таня. Тепер у неї почалося нове життя. Вона стала вільною дівчиною, тож запрошувала свого коханця прямо додому.

Автор

Таня зраджувала чоловікові протягом 6 років. Вона й не боялася, що він колись дізнається про це, їй було за великим рахунком все одно на його думку. Вона не любила Іллю. Так склалося, що мати видала доньку заміж. Таня була з добре освіченої сім’ї, чудово закінчила школи, вступила до престижного вузу. Потім і робота на високій … Читати далі