Романович

Старша донька днями мені з Польщі зателефонувала, і попередила, щоб я більше сусідку Настю і в хату навіть не пускала. Бо до неї дійшли чутки, що Настя претендує на наш будинок. Через кілька годин мене набрала і молодша донька, і словами старшої сестри теж повторила те саме. Діти мої пороз’їжджалися по світу. Молодша донька, Галина, … Читати далі

Своєму чоловікові я відразу сказала, що на другий Святвечір ми не підемо до його мами, досить з нас і першого. Ми або вдома сидіти будемо, або підемо до моєї мами, але до свекрухи я точно не поїду більше. Я заміжня вже 7 років, у нас з чоловіком є двоє дітей – син і донечка. Ми … Читати далі

Моя свекруха останнім часом почала собі дозволяти таке, на що у звичайних пенсіонерів грошей би не вистачило, то ж я не могла зрозуміти, звідки в неї гроші і коли вона встигла так розбагатіти. Ми з чоловіком живемо не дуже багато, особливо не розкошуємо, я вже забула, коли востаннє купувала собі якісь обновки, головне, щоб грошей … Читати далі

Мені 56 років, ще 10 років тому в моєму житті з’явився чоловік, Василь. Він був давно розлученим, а я вдова, то ж ми вирішили зійтися, але офіційно ми не розписувалися, бо не мали такої потреби. У Василя своя двокімнатна квартира, а у мене однокімнатна, то ж ми вирішили, що будемо жити у чоловіка, там і … Читати далі

Всіх заробітчанок, яких я зустрічала тут, в Італії, на заробітки привела одна і та ж причина – бідність. Я не можу про себе таке сказати, бо ми з чоловіком хоч і сильними багачами не були, та все ж мали свій будинок, обоє на роботі працювали, щось заробляли, то ж не бідували це точно. Але в … Читати далі

Моя рідна сестра Світлана ще 13 років тому вийшла заміж і поїхала жити в Італію. Її нареченим став українець, який з мамою ще раніше, в дитинстві, виїхав за кордон. Світлані я ніколи не заздрила, хоча жила вона завжди краще, ніж ми з мамою і татом. Грошима сестра нам не допомагала, та й мама ніколи і … Читати далі

Я ніколи не мріяла жити за кордоном. Їздити на екскурсії чи відпочинок – так, але переїжджати на постійне місце проживання – таких планів у мене не було. Живу я в обласному центрі, маю власну квартиру, яку мені допомогла купити мама, коли була на заробітках в Італії. Тоді частину грошей дала я, а частину – мама. … Читати далі

В кінці серпня я вирішила з дітьми повертатися з Праги в Україну. Думали, що залишимося тут на довший час, але дуже складно на чужині. Діти скучили за домом, медицина тут не дуже, шкільна програма теж дуже незвична, гуртків таких, як вдома немає, діти зовсім не розвиваються, тому ми в серпні вирішили повернутися додому. Живемо ми … Читати далі

На заробітки я поїхала з подачі моєї рідної сестри. Оксана вже років двадцять на заробітках. У неї три дорослі доньки, уже заміжні, і вона тільки те й робить, що без упину посилає їм гроші, а вони ніяк поділитися ними не можуть. Я не раз казала сестрі, аби вона перестала забезпечувати дорослих дітей, пора і про … Читати далі

Я не з тих заробітчанок, що поїхали в світи, аби до пенсії тягнути своїх дітей. У мене є син і донька, і я їм відразу сказала, що буду заробляти для себе, щоб на старіть щось було. І їм легше буде, якщо у мене щось відкладене прибережеться. В Італії я вже 8 років, поїхала у 58, … Читати далі