Романович

Весілля дочки пройшло вдало. Я молодим подарував наш будинок, а сам придбав двокімнатну квартиру. І ось на весіллі вже ближче до кінцівці підійшла моя дочка і попросила поговорити наодинці. Ми спустилися з банкетного залу, сіли в машину і вона почала говорити про колишню дружину. Дочка просила мене помиритися з нею і знову жити разом

Автор

Я завжди намагався бути хорошим сім’янином. Але дружина постійно мене ревнувала і завжди без приводу. Я спочатку сприймав це як жарт, тому що я ніколи не думав їй зраджувати. Вона мене влаштовувала в усіх відношеннях. Так ми прожили 20 років. В її очах я все одно їй зраджував і вів розгульний спосіб життя. В один … Читати далі

Син не заступився за мене перед дружиною. Я взула чоботи, одягла дублянку, сумку свою взяла і пішла. Ніхто за мною не побіг. Я вирішила – знайду якусь самотню матусю з дитиною у важкій ситуації, візьму під опіку, жити до себе пущу, допоможу, чим зможу. Складеться все нормально – і квартиру їм залишу. Ну а що робити, сина у мене немає вже, мабуть, давно, я тільки зараз це все зрозуміла

Автор

– Все почалося з святкування Нового року, – розповідає 60-річна Анна Дмитрівна. – Син сам зателефонував і запросив до себе. Каже, збирайся і приїжджай, посидимо, з онуками поспілкуєшся… Онучок у  Анни Дмитрівни двоє – дванадцяти і п’яти років. Син давно одружений, живе окремо, в квартирі дружини, яку тій свого часу допоміг купити батько. Шість років … Читати далі

На 25-річчя шлюбу Наталя купила чоловікові новий телефон і чекала, коли чоловік першим її привітає, скаже, як її любить, як дякує за дітей і турботу. Але цього не сталося – вранці Петро прокинувся, мовчки з’їв сніданок і пішов на роботу. А ввечері повернувся дуже втомленим і відразу ліг спати. Тоді Наталя нарешті зрозуміла, що час починати жити для себе

Автор

Наталя не звикла скаржитися на життя, хоча навіть собі боялася зізнатися, що не про таке життя вона мріяла. Тому жінка планувала, що хоч 25-річчя свого шлюбу вони з чоловіком нарешті гідно відсвяткують. А коли ж жити, як не тепер. Діти виросли, поїхали вчитися до столиці, сини – то гордість Наталки, вона все життя їм присвятила. … Читати далі

Своїх батьків я не бачила багато років. Але одного разу чоловік переконав мене пробачити їх, ми з ним зібралися і поїхали в моє рідне село. Двері мені відчинила жінка, в якій я заледве впізнала маму, а поруч був такий же постарілий батько. Я увійшла в будинок, познайомила свого чоловіка з мамою і татом і сказала їм, що вони скоро будуть дідусем і бабусею

Автор

В дитинстві у мене, як і у всіх звичайних сім’ях, були мама, тато і я, їх дочка Марина. Все було в нашій родині чудово. Мама з татом жили добре, але в якийсь момент мама перестала за собою стежити, і тато знайшов собі іншу жінку. Вона була набагато молодшою за тата, вона чекала від нього дитину, … Читати далі

Моя сваха вже багато років на заробітках в Італії, дуже допомагає дітям. Якось сваха приїхала додому, запросила до себе в гості, а за столом і каже, мовляв, є для мене робота. От я наважилася і все кинула. Шкода було лише роботи, бо до пенсії залишилося всього кілька років. Але сваха запевнила мене, що так я виграю значно більше. Я і справді зрозуміла, що це мій єдиний шанс хоч на старість роз’їхатися з чоловіком. Ми з свахою порахували, що за 2-3 роки я собі на однокімнатну квартиру зароблю. А потім подумаю, що робити з пенсією

Автор

Мені 57 років. Два роки тому я поїхала в Італію на заробітки. Поїхала, зрозуміло, не від доброго життя. З чоловіком я розлучилася ще 10 років тому, але так як нам не було куди роз’їхатися, ми продовжували жити в одній квартирі. Квартира у нас двокімнатна, і якщо її розміняти на дві однокімнатні, то потрібна доплата, а … Читати далі

Коли Галина поверталася з Італії, то жила в старенькій хатині в селі, яка ще їй від мами дісталася. А потім їхала в місто, в гості до дітей. У дітей аж очі світилися, коли мати переступала їх поріг з великими торбами. Доставала смачні гостинці онукам, які юрбилися біля неї і весело щебетали, а дітям давала гроші. Та довгої її гостини ніхто не чекав, бо, нагодувавши матір, діти чекали, коли вже вона поїде додому, щоб не звільняти їй кімнату і не стелити чисту постіль

Автор

Копійку до копійки Галина складала аж 10 років, поки працювала в Італії. Діти вже мали свої сім’ї, давно жили самостійним життям. Про матір згадували рідко, зате, як вона приїжджала в Україну в стареньку хатину своєї матері, щоразу одне поперед одного кликали її в гості. Аж очі світилися, коли мати переступала їх поріг з великими торбами. … Читати далі

Чоловік діловито збирав свої речі, залишивши тільки зимові куртки, кидав їх у сумки, не помічаючи дитини, що горнулася до нього. Сказав, що йому треба розібратися в собі. А одного разу я випадково його побачила з миловидною брюнеткою років 25-ти, стрункою і високою. Мій чоловік сидів з нею на відкритій веранді кафе недалеко від моєї роботи, ймовірно він навіть не подумав, що я зможу якось там знову опинитися

Автор

Відколи чоловік пішов від мене, не подзвонив ні разу, не запитав, чи є що їсти синові, чи є чим оплатити комуналку хоча б за той місяць, коли він ще жив з нами. Просто зник з нашого життя, сказавши, що втомився і хоче пожити окремо. Ми прожили в шлюбі десять років, нам обом по сорок. Нашому … Читати далі

Минулого літа моя сусідка бабуся Мотря занедужала. Донька її живе в місті, тоді народила дитину і приїхати не могла. Щодня бабуся Мотря кликала мене через паркан, просила принести води, купити хліба, збігати в магазин. Я розуміла, що їй нікому допомогти і все робила для неї, навіть їжу носила щодня, коли вона не вставала. Їй стало краще. А згодом приїхала донька з сім’єю. Сусідка бігала по подвір’ю, щось там готувала, годила гостям. Донька забрала порося, городину і поїхала. А ввечері чую, бабуся Мотря мене знову гукає

Автор

Є у мене сусідка, бабуся Мотря. Минулого літа вона занедужала, а діти її живуть в місті. Донька лише народила, тому провідувати матір часто не могла. І до себе забрати теж не виходило, адже вони живуть в однокімнатній квартирі з двома дітьми, їм самим там не легко. Бабуся Мотря часто мене кликала через паркан, вона просила, … Читати далі

Коли мене сестра покликала на своє весілля, то мама відразу сказала, що можна й не йти, бо чоловік у неї буде бідний. Молодята розписалися і привезли нас на галявину біля озера. Наречена була в простій біленькій сукні, на голові вінок з живих квітів, в руці замість розкішного букета – ромашки, це їй наречений подарував. Я думала – він просто шкодує грошей для неї. Другий день відзначали у нареченого вдома. Маленька однокімнатна квартира, стіл, старенький диван, зроблена нашвидкуруч лава для гостей. Якось все дуже бідно. Я думала – ну все, тут сестра моя довго жити не буде. А через півтора року ми до неї прийшли в гості всією родиною і здивувалися відразу

Автор

Коли ми з моєю рідною сестрою були ще зовсім маленькі, то часто гралися собі і в наречених: натягнемо на голову тюль і представляємо, що до нас приїхали уявні наречені, роблять нам пропозицію вийти заміж за них, і ми погоджуємося і граємо пишне весілля з великою кількістю гостей. Зрозуміло, що мій наречений повинен був бути кращий … Читати далі

Моя донька вийшла заміж за багатого чоловіка. Коли вона народила першу дитину, він купив їй великий автомобіль. Але донька стала скаржитися: для чого їй такий подарунок, куди вона поїде з малим дитям? Світлана щодня телефонувала мені і постійно була незадоволена своїм чоловіком. Говорила, що він мало буває вдома, не приділяє їй уваги і не бачить дитини. А якось повідомила, що збирає документи на розлучення. Тут я вже не змовчала, хоча це й моя дитина

Автор

Як би дивно це не звучало, але моя рідна донька дочка мріяла вийти заміж за бізнесмена, причому, що мені не дуже подобалося, її не цікавило, якою він є людиною, але щоб ні дня не жити в бідності. Так, їй звичайно не пощастило з батьком, він усе виносив з дому, набрався боргів. Ми ледве квартиру не … Читати далі