Ось і сорок днів минуло, як не стало Андрія. Маруся, як годиться, замовила службу в церкві, зібрала людей. Посиділи та й розійшлися, а вона сама зосталася… Добре чи погано жили з чоловіком, проте вдвох було легше. А вночі сниться сон. Йде Андрій з букетом троянд. Приніс і поклав на порозі. Схопилася, вибігла з хати – квітів немає. А на подвір’ї – лелеки. Піднялися ввись, облетіли навколо хати, помахали крилами і полетіли. Старі люди ще довго після того перешіптувалися
Ось і сорок днів минуло, як не стало Андрія. Маруся, як годиться, замовила службу в церкві, зібрала людей. Посиділи та й розійшлися, а вона сама зосталася… Добре та чи погано жили вони з чоловіком, та все таки вдвох було легше на цьому світі. А вночі сниться сон дивний Марусі. Йде Андрій з великим букетом троянд. … Читати далі