В обід прийшов Андрій. На хвилину Насті здалося, що все, як і раніше. Що ніколи і не йшов він від неї і трьох дітей до тієї молоденької вчительки.. – Я це… Мені речі деякі потрібно забрати.. – Добре. Донькам що збирати? Стіл для школи забереш відразу? – Який стіл? – оторопів Андрій. – Як який? Для школи, де дочки уроки у вас будуть робити.. Андрій не розумів, що відбувається
Не спалося Насті. За вікнами, як ніби дізнавшись про невірність її ненаглядного, розбурхано віяв вітер. По городу літала солома, гриміли відра, потім на мить вітер стихав і накрапав квітневий перший дощ, а після знову гул, шум і завивання. Настя спробувала закрити очі, та сльози не давали… -Люблю. Як так? За що? Тут же їй згадалися … Читати далі