– А твоя нахаба з тобою знову не приїде до мене, так? – Запитала Валентина Федорівна сина телефоном. – Вона… – Мамо, припини так говорити про Олю! – перервав її син. – Вона все-таки моя дружина! – І що? А я твоя мати! Але це не означає, що я повинна удавано посміхатися твоїй Ользі! – […]
Баба Марія, яку зазвичай кликали просто Маня надумала йти з життя. Була п’ятниця, обідній час, посьорбавши каші, запивши молоком, вона, втерши фартухом рота, дивлячись через скло кухонного вікна кудись у далечінь промовила звичайним, безбарвним голосом: – Валька! Після завтра помиратиму, в неділю, якраз перед обідом. Дочка її Валентина, пересуваючи на плиті каструлі на мить завмерла, […]
…Соні було всього дванадцять, коли мама потрапила до лікарні. Тато тоді вже жив окремо. Казали, мама в лікарні ненадовго. Застуда. Але минув тиждень, другий, третій… А потім прийшла мачуха. Батько знову одружився — швидко, ніби боявся самотності. Наталя була доглянутою, суворою, чужою. З першого дня в домі зник сміх. — У лікарні дітям не можна, […]
Із самого ранку Олена готувала. Салати, гаряче, нарізки, бутерброди. Торт вона спекла ще напередодні, зараз тільки прикрасила його. Багатогодинне стояння на кухні вимотало жінку до межі. Коли нарешті стіл у кімнаті був сервірований, вона зняла ненависний фартух, домашній костюм, переодяглася в джинси і зручну толстовку і дістала сумку з речами, яку зібрала ще кілька днів тому… […]
Ліза поспішала додому. Сьогодні, як на зло, на роботі в обід відключили електрику, і після зміни довелося затриматися на цілу годину. Керівництво абсолютно не цікавило, що у деяких співробітників є діти, у когось друга робота, а хтось просто не потрапив на побачення. Лізу вдома чекали четверо дітей. Вона завжди мріяла про велику і дружну сім’ю. […]
– Що це означає, що у тебе троє дітей? – Ірина різко зачинила дверцята холодильника, проливши молоко на підлогу. Її голос був спокійний, але очі швидко металися по кухні, наче шукаючи на чому зупинитися. Андрій, сидячи за столом з чашкою кави, трохи відсів назад, ніби намагався сховатися за своєю чашкою. – Ірино, ти що? Це […]
— Настя, Настя, прокидайся, ти що, забула? Тобі ж до бабусі йти, вставай швидко. Настя ледве відкрила очі, субота, вихідний, дівчинці дуже хотілося поспати… — Мам, я хочу спати. — Вставай, не відпочиватимеш, треба йти до бабусі, швидко. Ти ж сама вчора обіцяла. — Мама, я нікому нічого не обіцяла, і це взагалі не моя […]
– Може, досить уже вбиратися? Для кого стараєшся? – Гліб невдоволено подивився на Ірину. – Любий, у мене на роботі є певний дрес-код. – Раніше ходила в джинсах. – А тепер не можу. Ти ж знаєш, що моя нова робота зобов’язує! – Це все відмазки! Просто ти хочеш якнайшвидше піднятися кар’єрними сходами, тому вдягаєш обтислі […]
– Олечко, дозволь подивитися, що в тебе за брошка така гарна, – Марія Михайлівна взяла в руки золоту прикрасу з невеликим смарагдом. – Діані якраз потрібно щось ефектне вдягнути на співбесіду. Я м’яко забрала брошку з рук свекрухи: – Це подарунок моєї мами. – А сумочка? – Діана провела пальцем по шкіряній сумці, що стояла […]
У двері дзвонили. Поки Олена мила руки, які були в муці, поки йшла до коридору, дзвінок продовжувався. З дитячої кімнати вискочив старший син Діма, і, не дивлячись у вічко, відчинив двері. Упершись чолом у кнопку дзвінка, стояв і посапував чоловік у мокрому камуфляжному костюмі, і від якого несло рибою. Свіжовиловленою. В руках у нього був […]