Сьогодні на картку прислали зарплату, двадцять шість тисяч. Ганна йшла додому в гарному настрої: “Зазвичай менше виходить, а цього місяця, разом з авансом, понад тридцять вийшло. Це начальник ще п’ять тисяч премії виписав. Так я наприкінці місяця два дні по дві зміни відпрацювала, – мимоволі подивилася на свої руки. – Які страшні! Чавун в’ївся, вже […]
Ганна смажила котлети, коли у двері подзвонили. Вона вийшла із кухні, щоб відкрити. – Мамо, це до мене, – зупинив її на півдорозі голос дочки. – Я відкрию. – Добре. Я ж не знала. – Ну, що ти стоїш? Іди, смаж свої котлети, – роздратовано сказала дочка, озирнувшись на неї. – Чому свої? І твої […]
— Настю, чула я, Андрійко твій одружитися зібрався, – конопата Інна, колекціонерка пліток села Федорівка, приголомшила новиною свою сусідку, – з рудою учителькою Надією Іванівною, заяву до РАЦСу подали в місті. — Що ти мелеш дурниці, – розлютилася Анастасія Миколаївна, і мало не впустила відро з помиями собі на ногу. — А от і не […]
Зоя стояла в черзі супермаркету і почувалася дуже незатишно. Вона, прямо таки, спиною відчувала погляд, який обмацував її з довгої черги людей з візками продуктів. Жінці було настільки дискомфортно під цим пильним поглядом, що, розплатившись на касі, вона метушливо закинула продукти до пакета і майже бігом кинулася з супермаркету. Але погляд не відпускав. Навіть коли […]
– Маму ми забираємо з собою, до речі… – додав він між двома ковтками чаю, порушуючи тишу, яка панувала в їхньому купе весь ранок. Сказав це буденно і просто, наче вони давно обговорили це питання і дійшли одностайного рішення, а тепер він просто нагадував їй про це. Ніна, яка в цей момент готувала бутерброди, спочатку […]
Зранку Оксана встала, гарно вдягнулася і сіла чекати – Павло запросив її сьогодні до себе в село. Нарешті пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв Павло. Він якось дивно глянув на одяг Оксани, але нічого не сказав. Нарешті вони приїхали. Оксана з подивом розглядала стару похилену хатину. – Ну що! Іди перевдягайся в сараї. Там […]
– Нарешті! Ганно, ну де ти ходиш досі? Це перші слова чоловіка, які я почула, щойно переступивши поріг нашої квартири близько дев’ятої години вечора. – Я голодний, злий, нервовий! – вимовляв Ілля. – Тобі дзвоню – слухавку не береш. У чому річ?! Я втомлено опустилася на банкетку в передпокої, не в змозі навіть відповідати на […]
— Ти вже доросла, час і честь знати, — Віктор розвалився в моєму кріслі, закинувши ноги на журнальний столик. — Ми з твоєю матір’ю хочемо пожити спокійно. — У моїй квартирі? Яку мені батько залишив? — Припини, Катя. Десять років ми тебе виховували, годували. Пора повертати борги. — Борги? — я стиснула в руках батьківську […]
— Ну, якщо ви прийшли з претензіями, давайте я вам дещо поясню. Почнемо з квартири. Вже рік тому, до вашої першої критики на адресу моєї дочки, ми оформили дарчу. Квартира належить Каті. І вона має право в будь-який момент вам про це повідомити. Але якщо не зробила цього, значить не вважала за необхідне… …Катя та […]
— Лідочка, подивися, є ще хтось у коридорі? Хотіла раніше піти сьогодні. У мами день народження, — сказала Анна. — Зараз, Анна Львівна. Молода симпатична медсестра встала з-за столу, відчинила двері кабінету і виглянула в коридор. Тераси, газони й сади — Нікого більше немає, Анна Львівна. І за записом всі пройшли, я перевірила, — посміхнувшись, […]