Романович

Двері дзвонили наполегливо, вже вдруге. Валентина саме стояла в коридорі з рушником у руках, коли почула голос Сергія. «Не квапся, — мовив він, — це, напевно, мої…» Її серце неприємно стиснулося. Вона так і застигла посеред передпокою. З ванної долинав шум води, там ще працювала пралка, а з кухні чулося тихе поклацування таймера духовки. А … Читати далі

Вікна кухні виходили на північний бік, тому навіть тоді, коли сонце сягало зеніту, тут тримався м’який, прохолодний аромат, який чомусь припадав до душі Мирославі. Напевно, такий спокій допомагав тримати внутрішню рівновагу в ті хвилини, коли життєві сили вже добігали кінця, а напруження сягало межі. Проте останні півтора року минули в дивовижній тиші. Жодних тривог, жодних … Читати далі

Мама виїхала на заробітки до Італії в той момент, коли ми з сестрою лише ступали на поріг дорослого життя. Тоді це здавалося тимчасовим заходом, можливістю перепочити від скрути дев’яностих та початку нульових, але роки плавно перетекли у десятиліття. Мама залишилася там, а ми з Любою залишилися тут, в Україні, у нашому невеликому, затишному містечку. Тільки … Читати далі

Кажуть, що доля полюбляє писати найхимерніші сценарії. Але якби мені хтось років сорок тому сказав, чим закінчиться моя сімейна історія, я б лише посміялася та крутнула пальцем біля скроні. У подібну ситуацію, мабуть, могла вляпатися лише я — поїхала за кордон, аби заробити родинне щастя й забезпечити майбутнє дітям, а натомість залишилася без чоловіка, з … Читати далі

— Я цілий рік відкладала на свою мрію, а тепер маю оплатити відпочинок твоїй матері? Павло, це жарт? — голос Світлани затремтів від несподіванки. Павло чомусь не одразу знайшов що відповісти. Він стояв біля кухонного столу, міцно стискаючи в руці телефон, і дивився повз дружину, прямо на її закритий ноутбук. Наче той був винний у … Читати далі

Щомісяця одне й те саме. Ця квитанція на оренду ніби глузувала з Тетяни, яка сиділа на краєчку ліжка, міцно стискаючи папірець у руках. Суми були до болю звичні, але від цього не менш гіркі. Сімнадцять з половиною тисяч гривень за тісну двокімнатну квартиру на околиці великого міста. Додай сюди комунальні, їжу, проїзд – і від … Читати далі

— Вважаєш себе найрозумнішою, а насправді просто збудувала своє щастя на чужій доброті! — урочисто проголосила жінка, акуратно відсуваючи від себе чашку з духмяним трав’яним чаєм. — Якби мій синочок тоді не вчинив як справжній джентльмен і не поступився, то це ми зараз сиділи б у цій просторій квартирі як господарі. Я мовчки дивилася на … Читати далі

— І що вам, жінкам, усе не так, чому вічно чимось незадоволені? Цю фразу Софія чула вже не раз у своєму житті, але саме того вогкого осіннього вечора вона чомусь застрягла в голові, як гостра скалка, від якої тупо нив усередині кожен нерв. Вона стояла біля яскраво освітлених полиць у звичайному супермаркеті, смертельно перевтомлена після … Читати далі

Телефон дзвонив, не перестаючи. Світлана насилу розплющила очі, простягла руку до тумбочки, подивилася на екран – Каріна Павлівна. Колишня свекруха. – Господи, коли вже вони дадуть мені спокій? – подумала жінка. Світлана знала: якщо вона не відповість, вона буде дзвонити без перерви – жінка була вперта і звикла, що її поза увагою не залишають. – … Читати далі

– Відчиняйте, ми вже тут! – закричала невістка прямо через залізний паркан, коли зрозуміла, що засув на воротах замкнений зсередини, а я не збираюся їм відчиняти. Того дня я вперше за три місяці не стала бігати з ганчіркою навколо чужих гостей. За парканом сигналили дві машини, у двері стукали, телефон розривався від дзвінків, а я … Читати далі