Романович

— Синочку! Ти вже вирішив, що подаруєш Соломії на день народження? — Галина Петрівна поставила перед сином тарілку з картопляним пюре та домашніми котлетами, а сама сіла навпроти й уважно подивилася, наче відповідь мала визначити долю всієї родини. — Вирішив. Телефон, — Назар потягнувся до салату. — Вона вже пів року на нього дивиться. Її … Читати далі

Аріна стояла посеред паркування, притискаючи до грудей ключі з брелоком, на якому бовталося маленьке пластикове ведмежа. Очі ніяк не хотіли вірити, що вона бачила перед собою. – Ну як? – спитав батько, задоволено усміхаючись і витираючи спітніле чоло. – Тату… це ж… – Аріна обійшла машину навколо, провела долонею по капоту, зазирнула в салон. Сріблястий … Читати далі

— Ти можеш хоча б раз попередити, що вона знову прийде? — голос Іри дзвенів, як натягнута струна. Сергій стояв біля відчиненого холодильника, пив воду просто з пляшки та навіть не подивився в її бік. — Хто? — запитав він байдуже, наче не розумів, про кого йдеться. — Ну не сусідка ж із третього поверху! … Читати далі

– Бабусю, вас провести до виходу? – уїдливо запитала продавчиня в бутику, який я викупила місяць тому разом з будівлею – Бабусю, вас провести до виходу? – уїдливо запитала продавчиня, оглядаючи мене з голови до ніг. – Тут речі не для пенсіонерів. Може, вам на ринок? Я стояла біля вітрини з сукнями. У руках тримала … Читати далі

Або ти худнеш і стежиш за собою, або шукай іншого! — Я знайшла іншого. Чоловік досі не може в це повірити — Ти себе запустила! — це слово впало в тишу квартири, як монета на кахельну підлогу. Гучно, несподівано, і чомусь дуже образливо. Лєна завмерла біля дзеркала в передпокої. У руках — гребінець, у вухах … Читати далі

Я три місяці годувала сім’ю доньки власним коштом сама: одне моє прохання поставило стосунки на паузу Я перелічила гроші тричі. Спочатку подумки, поки різала огірки. Потім витерла руки рушником, дістала конверт з верхньої шухляди й перерахувала вголос. У конверті лежало рівно дві тисячі гривень. До пенсії залишалося дев’ять днів. У середу я їздила в супермаркет … Читати далі

Катерина вийшла з автобуса і поправила сумку на плечі. Жовтневий вітер тріпав руде листя на асфальті, і в повітрі пахло вогкістю. Робота вимотала — цілий день розбиралися з претензіями клієнтів, кожен вважав себе особливим і вимагав уваги негайно. Хотілося дістатися додому, зняти туфлі та просто посидіти в тиші. Ключ повернувся в замку легко. Катерина штовхнула … Читати далі

Сусідка 3 тижні поливала мій город, поки я лежала в лікарні: а восени вона зажадала свою частку врожаю Я виписалася з лікарні десятого серпня, у понеділок. Сумка неважка – халат, телефон, зарядка, капці. Чоловік зустрів на машині, довіз до дачі й відразу поїхав назад у місто: у нього зміна в ніч, він наладчик на хлібозаводі, … Читати далі

– Інесо Едуардівно, поверніть білі флакони на нижню полицю! – Я сама розберуся, як краще! – Свекруха переставила пляшки на верхній стелаж. Вона акуратно вишикувала їх у ряд, загородивши дорогі японські маски для волосся. – Покупець повинен бачити товар преміум-класу на рівні очей, – сказала Сніжана. – Я тридцять років будинком культури керувала! – Інесса … Читати далі

Чайник свистів на плиті тим самим знайомим, надтріснутим свистом, який Андрій обіцяв полагодити ще восени. Була звичайна субота — з тих сірих, випраних листопадових субот, коли здається, що небо лежить просто на гілках старих яблунь за вікном. На столі стояла вазочка з вівсяним печивом, яке він завжди просив купувати до чаю, а на спинці стільця … Читати далі