Романович

Смс-ка прийшла о пів на одинадцяту ранку, коли я стояла біля плити та помішувала бешамель для лазаньї. Тридцяте грудня, останній робочий день позаду, попереду десять днів відпочинку, які я планувала провести в халаті, з книжками та старими фільмами. Може, з’їздимо з Дімою на ковзанку. Може, приготую щось складне та красиве, на що у звичайні дні … Читати далі

— То де гаряча печеня, господине, чи ми сюди просто так пів дня тряслися за свій кошт?! Голос зовиці Надії заповнив тісний коридор ще до того, як Марта встигла зняти з плеча важку робочу торбу. У передпокої вже стояв чужий дух: волога шерсть від пальто, дешеві цигарки з автостанції та важкий запах дорожньої пилюки. Марта … Читати далі

— Ти серйозно зараз це говориш? — Лариса відклала гребінь, у який щойно вплітала перлини, і повільно повернулася до чоловіка. Голос її звучав тихо, але в ньому тремтів метал. — Продаю квартиру, щоб погасити борг твоєї мами? — Ну а що нам ще робити? — Андрій стояв біля вікна, блідий, як стіна. Погляд бігав по … Читати далі

Пил у квартирі на Рейтарській мав свій особливий, майже музейний запах. Він пахнув папером, сухою лавандою, якою мама колись перекладала постіль, і старим вовняним пледом, під яким Андрій любив читати до третьої ночі. Три роки минуло відтоді, як його серце просто зупинилося. Не було ні катастрофи, ні тривалої хвороби, ні прощань. Просто одного вечора він … Читати далі

— Тобі що, тяжко було нормальні серветки купити, а не цей папір по знижці, перед сватами ж соромно на стіл покласти? Сваха Галина двома пальцями гидливо підчепила тонкий кутик і з легким шелестом кинула його на край лляної скатертини. Марія завмерла біля серванта з важкою скляною тарілкою в руках. У грудях неприємно стисло, але жінка … Читати далі

– Насте, де моя сорочка в смужку? – Голос Дмитра долинув з глибини кімнати, супроводжуваний клацанням  вішаків. – На другій полиці. – Вона м’ята! – Праска на балконі. Дошка за шафою. Настя стояла біля дзеркала в передпокої і застібала ремінець на годиннику. На тумбі лежав щільний бордовий конверт. У лівому нижньому кутку картону виднілася ледь … Читати далі

Наталя витирала посуд, коли Андрій зайшов на кухню і зупинився біля холодильника. За вікном темніло рано — осінь вступила у свої права, дні ставали коротшими, а вечори довшими. Чоловік дістав воду, налив у склянку і сів за стіл. — Мама приїде погостювати, — сказав Андрій, гортаючи щось у телефоні. Наталя кивнула, продовжуючи витирати тарілки. — … Читати далі

Катерина прокинулася від різкого дзвоника у двері. Наполегливий, вимогливий звук — так дзвонять або офіційні особи, або непрохані гості. Годинник на стіні показував пів на одинадцяту ранку. — Мамо, хто там? — зі спальні визирнула заспана Маша. — Залишайся в кімнаті, люба, — Катерина накинула легкий халат і попрямувала до дверей. На порозі стояли дві … Читати далі

Осінній дощ глухо стукав у шибки просторої квартири, наповненої рівномірним шумом кондиціонера та легким запахом свіжої кави. Сімнадцятирічна Дарина завжди вважала свою родину взірцем для наслідування. Її батько, Валерій, спокійний аналітик банківських систем, міг годинами мовчки сидіти за монітором, але завжди підводив погляд із м’якою усмішкою, коли до кімнати заходила дружина. Мати, Олена, працювала мистецтвознавцем … Читати далі

— Ти диви, яка ненажерлива стара: пенсію отримує, а ще гребе під себе з трьох робіт, ніби на той світ із торбами збирається! — голосно сказала сусідка, визираючи з вікна другого поверху. — Та куди їй ті статки? — підхопила інша жінка біля під’їзду. — Дочці не допомагає, сама в старій куртці ходить, хліб черствий … Читати далі