Романович

— Вчора стою в супермаркеті, вибираю цукерки. Підходить літня жіночка й питає: “А з чим ці цукерки?” Кажу: “Ще не пробувала, але ніби пише, що з горіхом”. Вона просто бере цукерку, відкриває, кусає й каже: “Точно, з горіхом”, після чого загортає її назад у фантик, кладе на місце й іде геть! Суботній похід до супермаркету … Читати далі

У Валерії та Олександра був свій маленький бізнес. Пекарня приносила постійний прибуток. Двадцять років тому вони починали з домашніх пиріжків. Діти тоді лише до школи пішли. Поступово асортимент розширювався, і за п’ять років вони мали вже власне, а не орендоване приміщення. Невеликий зал, куди багато хто заходив випити каву або чай із тістечками чи булочками. … Читати далі

— Я тобі зранку лише пластівці змогла приготувати з молоком, вибач! — з винуватою усмішкою мовила я в слухавку після безсонної ночі. А у відповідь почула щире: «Та ти що, я думав взагалі піду на роботу голодний, а ти ще й пластівці приготувати змогла, дякую велике! Ніч видалася довгою та неспокійною. Десь о першій годині … Читати далі

— Я сам хочу взуватися! Я хочу саме це взуття, і нічого іншого! — вигукував малюк, намагаючись затягнути на п’яту сандалик, який був йому замалий щонайменше на три розміри. Так у наш дім урочисто завітала вона — знаменита криза трьох років, перетворивши звичайний вихід у дитячий садок на справжню комедійну виставу! Ранок в нашій родині … Читати далі

– Мамо, ти цибулі в начинку не шкодуй, тільки обсмаж її на вершковому маслі, щоб не гірчила! – гримів із динаміка командирський голос Андрія. Людмила Кузьмівна тримала слухавку трохи осторонь вуха. На чавунній варильній панелі було порожньо. Ні каструль із тушкованою капустою, ні мисок із м’ясним фаршем на кухні не спостерігалося. На полірованому столі біліла … Читати далі

— Вона у вас що, хвора? Не могла потерпіти до кінця уроку? — суворо запитав учитель фізики, очікуючи вибачень. Та він ще не знав, що перед ним стоїть мій тато, який за свою “дорогоцінну квіточку” здатен перебудувати усю шкільну систему за п’ять хвилин! Поки я вчилася у школі, на всі батьківські збори, вечори та перемовини … Читати далі

— Мам, якщо тобі їжа в літаку не така,  чотиризірковий готел в Єгипті не такий, та екскурсії всі “нуждні, за що таки гроші?”— то наступні роки ти будеш їздити виключно за свої гроші, та туди, де умови відповідають твоєму високому рівню! Двох тижнів на Червоному морі мені вистачило на все життя наперед! Моя мама не … Читати далі

— Я чекала від тебе каблучки, а ти привіз свою матір сюди жити, — те, що Віра зробила вранці, він запам’ятає назавжди Віра Павлівна стояла біля накритого столу, поправляючи серветки й переставляючи келихи, хоча все давно було ідеально. П’ятдесят п’ять. Ювілей. Роман два тижні натякав на особливий подарунок, і вона дозволила собі сподіватися — на … Читати далі

Старий приміський автобус заскрипів ресорами і зупинився біля розбитої зупинки. Ірина вийшла у вогке надвечірнє повітря, притискаючи до грудей потерту сумочку. У гаманці лишалося рівно сімдесят гривень, а на банківській картці рахунок уже три дні висів на позначці нуль. Роботу в місті вона втратила два тижні тому, коли їхню фірму раптово ліквідували без виплати заборгованості. … Читати далі

Олександра зупинилася посеред кімнати, тримаючи в руках керамічну вазу з білими півоніями. Квіти вона зрізала вранці у власному саду — тому самому, що розбила три роки тому навколо будинку, який дістався їй від бабусі. Дмитро сидів за обіднім столом, гортаючи економічний журнал, і його запитання пролунало, між іншим, ніби йшлося про купівлю молока в магазині. … Читати далі