Романович

— Ти справді думав, що можна побудувати щасливу сім’ю з людиною, яка готова влаштувати дику сцену посеред кав’ярні через звичайну зустріч з колегою поза офісом? Якщо твоя наречена розірвала заручини через власні невиправдані ревнощі, то доля щойно зробила тобі найбільший подарунок, захистивши від майбутнього душевного сум’яття! Осінній ранок повільно розгортав свої сірі шати над містом. … Читати далі

— Ти справді вважаєш, що гроші, які ти надсилаєш на власну дитину, дають тобі право заходити до моєї оселі, відкривати мій холодильник і поводитися тут як господар? Немає більше ніякого “нашого” бюджету і нашої спільної родини — є твої батьківські обов’язки, і є мій особистий простір, куди тобі вхід зачинено! Розлучення залишилося позаду, майно поділене, … Читати далі

— Якщо твоє уявлення про ідеальне подружжя базується на тому, що жінка має ховати свої сльози за зачиненими дверима й удавати, ніби все гаразд, то ми шукаємо абсолютно різних речей. Я не збираюся ставати зручною тінню, яка мовчки зноситиме будь-які образи заради красивої картинки для твоїх родичів! З кухні вже долинав той самий знайомий, глибокий … Читати далі

Липневе сонце нещадно палило спину, але Ганна Степанівна не покидала городу. Треба було терміново підгортати картоплю, поки бур’яни остаточно не заглушили кущі. Роки вже не ті, сили танули з кожним помахом сапки, але крихітна пенсія не залишала вибору — треба було якось виживати. Обтерши піт із чола, старенька важко зітхнула й сперлася на держак. Навколо … Читати далі

— Ти справді думала, що можна просто викреслити три роки мого життя з Глібом і вдати, ніби нічого не відбувалося? Він обманював нас обох, Богдано, а ти зараз світишся від щастя з обручкою на пальці, знаючи, як сильно це руйнує мене зсередини! Останні кілька тижнів мій організм поводився дивно. З’явилася незвична втома, легке запаморочення вранці, … Читати далі

— Забирай малих до себе на все літо, у вас же велика хата й басейн є, дітям буде де розгулятися, — буденно промовила Христина, наче просила передати сіль за обіднім столом. Дарина на мить заклякла посеред подвір’я з секатором у руці. На сонці блищало вологе листя гортензій, які вона щойно полила. За спиною тихо гудів … Читати далі

Світлана стояла біля плити, коли Гена увійшов у кухню з таким обличчям, ніби йому щойно вручили ключі від міста. Плечі розгорнуті, підборіддя задерте, великі пальці закладені за пояс джинсів. Світлана відразу зрозуміла – зараз щось буде. У Гени була така манера: хорошу новину він обставляв, як царський указ. Погану – тим паче. – Мама передала, … Читати далі

Я прийшла на заручини колишнього чоловіка з сюрпризом Гравій захрустів під підборами моїх чорних туфель. Я йшла доріжкою приватного яхт-клубу до ресторану. Ліворуч біля пірсів погойдувалися яхти. Праворуч тягнувся стрижений живопліт з ялівцю. З Фінської затоки тягнуло вогкістю. З тераси ресторану долинав запах карамелізованої качки і солодкуватий шлейф дорогих парфумів. Я намагалася дихати рівно. Там, … Читати далі

Ми були разом десять років. Доки він не показав моє фото іншій жінці. Чоловік повернувся з роботи сердитий. Сказав, що у новому пальті я схожа на жінку «з ринку». Я спершу розгубилася від такої різкої оцінки, потім пригадала його нещодавні розмови про нову керівницю відділу маркетингу. Вероніка. Молода, з бездоганним стилем і яскравим манікюром. Тепер … Читати далі

Будинок у передмісті зустрів Марію Василівну прохолодою та тишею, яка спочатку здалася їй полегшенням, а згодом — важким тягарем. П’ятнадцять років життя в Іспанії, де кожен день минав під шум чужої мови та догляд за літніми синьйорами, залишилися позаду. Тепер їй було шістдесят п’ять. Вона сиділа на веранді свого капітально відремонтованого будинку, дивилася на вишневий … Читати далі