Автор Романович
─ А знаєш, люба, мама права. Ти у нас дармоїдка, йди працюй! — гримнув Ілля на адресу здивованої дружини. Причому вдарив по столу так, що з краю підскочила ложка. Світлана заціпеніла. Вона абсолютно не знала, що йому відповісти. У її… Продовжити читання →
У селі всі знали: якщо хтось їде на заробітки в Італію, то неодмінно про це заговорять на лавках під хатами. Ще кілька років тому першою поїхала Ганна. Вона тоді всім казала, що треба мати силу, терпіння, і що далеко не… Продовжити читання →
– Катю, мене з дому виганяють, – сказала Ірина подрузі. Дівчата сиділи у літньому кафе. Був кінець травня, але погода ніби вирішила компенсувати людям три попередні дощові тижні. Народу в парку було багато – усі намагалися зловити перші промені майже… Продовжити читання →
– Катю, ти що, з рідної сестри гроші вимагаєш? – голос мами в слухавці був такий різкий, що Катя мимоволі відсунула телефон від вуха. Вона стояла на своїй тісній кухні, тільки-но повернувшись з роботи, а тут цей дзвінок. Мама явно… Продовжити читання →
– Все Мілані! А Даша має в обносках ходити? – кричала свекруха. – Значить так. Якщо це триватиме… Але закінчити вона не встигла, бо Аня кинула слухавку. – От іще! Ультиматуми будуть мені ставити. У моїй квартирі вказуватимуть, що мені… Продовжити читання →
– Мамо, ну що ти так метушишся? Не цариця ж до нас приїжджає! Зрештою, вона така сама дочка, як і я, – із роздратуванням сказала Іра. Вся ця метушня, присвячена зустрічі Елі, її молодшої сестри, порядком набридла Ірині. Віра Іванівна… Продовжити читання →
– Така серйозна справа, а ми на орендованій квартирі, ну чому б до нас не приїхати! Сватають тебе, Уляно, – Надія Михайлівна, мама симпатичної темнорусої доньки почувала себе не у своїй тарілці. – Мамо, це не сватання, це знайомство. Ми… Продовжити читання →
Біля під’їзду старенької п’ятиповерхівки зупинилося таксі. З машини вийшли молода жінка з дворічною дитиною на руках і чоловік. Водій дістав з багажника велику дорожню сумку, і пасажири попрямували до будинку. Коли вони піднялися на другий поверх, їх уже зустрічали: у… Продовжити читання →
– Нам нікуди з дитиною піти, – благала Аріна свою матір. – Будь ласка, це всього на три тижні, може, на місяць. – Вибач, мій коханий чоловік проти, – відповіла Алевтина Миколаївна доньці. – Мамо, але ж ми на вулиці… Продовжити читання →
– Та ти ледащо просто! Віник взяти вже проблема? Живу з тобою, як у свинарнику! – Віник? Може, запропонуєш ще корито замість пралки? Оля стояла у дверях, схрестивши руки на грудях, і роздратовано спостерігала за тим, як Володя жує бутерброд,… Продовжити читання →