Знаєш що мамо, я більше тобі ні копійки не дам!

“-Знаєш що мамо, я більше тобі ні копійки не дам! – Оля втомилася йти не снідавши на роботу. – Я віддаю тобі гроші, але в хаті нема нічого! -А на що я повинна Світлану одягати? Оля прийшла додому на сумна. -Ну, що за люди?! – думала вона. – Лізуть у її життя і на матір … Читати далі

Ми до вас у гості, а ви навіть шашлики не зробили? – Скандал почався з порога

“– Ми до вас у гості, а ви навіть шашлики не зробили? – Скандал почався з порога – Тимофій, ти пам’ятаєш, у п’ятницю до мене Ліка з Андрієм приїдуть? – невинно спитала Віра, поки мила яблуко на кухні. Якби ви знали, як він сподівався, що вони забудуть. Що придумають справи, раптово захворіють, поїдуть в село … Читати далі

Тепер ви – сім’я, і у вас не може бути “мої-твої” гроші, а все має бути спільним, тому, Валентино, ділитися треба, – наказовим тоном заявила мені свекруха. Так закінчилася історія, коли ми маму чоловіка попросили посидіти з дитиною один день, бо ми поїхали до друзів на ювілей, а трирічного сина ми брати з собою не хотіли. Звідки ж я знала, що свекруха лише і мріє потрапити в мою квартиру, щоб зробити в ній ревізію і знайде мої гроші

– Тепер ви – сім’я, і у вас не може бути “мої-твої” гроші, а все має бути спільним, тому, Валентино, ділитися треба, – наказовим тоном заявила мені свекруха. Так закінчилася історія, коли ми маму чоловіка попросили посидіти з дитиною один день, бо ми поїхали до друзів на ювілей, а трирічного сина ми брати з собою … Читати далі

– Ні, – твердо відповів він. – Вирішено. Настя житиме з нами. Аліса звикне.

– Ні, – твердо відповів він. – Вирішено. Настя житиме з нами. Аліса звикне.За тиждень Настя переїхала. Тиха, бліда, з погаслими очима. Вона майже не розмовляла, лише кивала у відповідь на запитання. Дзвінок пролунав о пів на дванадцяту ночі. Дарина тільки-но задрімала під рівне дихання чоловіка, і різкий дзвінок телефону змусив її здригнутися. Серце тривожно … Читати далі

– Усього пʼятсот гривень! – сказав син. – Я тобі зі стипендії одразу ж і віддам. Тату, ти не хвилюйся!

Дочекавшись, коли мати першою піде на роботу, Олег підійшов до батька і невпевнено сказав: – Тату, можна тебе попросити про одну маленьку позику? Тільки ти одразу не бурчи, гаразд?!– Так зрозуміло… – одразу здогадався Петро. – Гроші потрібні? – Ага… – пробурмотів Олег.– І скільки ж тобі треба? – запитав батько. – Усього пʼятсот гривень! … Читати далі

Телефон Марини задзвонив. Повідомлення з банку. Вона змерзла.

Телефон Марини задзвонив. Повідомлення з банку. Вона змерзла. Через секунду з кухні долинув крижаний голос чоловіка. Стас не кричав. Ніколи. Він не був з тих, хто б’є посуд або махає кулаками. Стас був «інтелігентною» людиною, айтішником, «добувачем». Його зброєю були презирство і гроші. Точніше, їх тотальний контроль. — Так, Стас? — вона увійшла на кухню, … Читати далі

— Жінко, ви куди? Тут корпоратив, написано великими літерами.

— Жінко, ви куди? Тут корпоратив, написано великими літерами. — Я бачила. У мене там чоловік, Миколаїв. Я з ним. — Миколаїв тут, але… Зараз зачекайте хвилинку. Жінка, яка стояла на вході до зали, зникла. Повернулася через кілька хвилин… …— Сьогодні ти вдома, — байдуже каже Андрій, одягаючи найкращий костюм. — Не хочу з тобою … Читати далі

Ольга зібралася влаштувати прання. З вечора кілька разів сказала чоловікові, щоб він дістав все з кишень і приніс штани.

Ольга зібралася влаштувати прання. З вечора кілька разів сказала чоловікові, щоб він дістав все з кишень і приніс штани. На ранок на стільці вже висіли чисті, з випрасуваними стрілками. У них ще після одруження було заведено, що Гена сам приносить сорочки і штани. Оля це правило запровадила, щоб Гена знав, що вона кишені не перевіряє. … Читати далі

Із зятем Зінаїді Федорівні не пощастило. Треба ж було її дочці так вляпатися із заміжжям!

Із зятем Зінаїді Федорівні не пощастило. Треба ж було її дочці так вляпатися із заміжжям! Ця думка буквально отруювала пенсіонерці життя. На кого нажите добро залишить?.. А нажито у них з покійним чоловіком було чимало. Господар Петро Іванович був дбайливий. Такого, мабуть, у давні часи б визнали куркулем. У нього все було в порядку: будинок, … Читати далі

– Ми з Настею їдемо. Я не хочу більше бути кухаркою. Ці п’ятилітрові каструлі супу на день, казани плову, гори м’яса… Ні, любий, я звільняюся з посади дружини

Ольга, дивилася на святковий стіл. Від запеченої качки відірвані дві ніжки й крильце. Обгризені кістки зі шматочками м’яса лежали просто на рум’яній скоринці – точніше, на тому, що від неї залишилося. Поруч – два наполовину з’їдених печених яблука. У кожному салаті хтось уже поколупався і залишив у них облизані ложки. На столі – кілька надкушених … Читати далі