Поява сестри мого чоловіка на нашому порозі та ще й з речами мене неабияк здивувала. Та ще більшою прикрістю стало те, що з’явилась вона не одна а зі свекрухою моєю. Виявилось, панянки прийшли у наш дім жити, бачте вони вважають, що мають на те повне право, особливо зараз, коли не стало мого чоловіка. Коли ми […]
За столом невістка при всіх моїх родичах стала вихвалятися, яка вона бізнес-вумен, скільки грошей заробила. Похвалилася, що купила землю за містом, планує там будувати будинок, і облаштувала вже собі город, де зараз квіти вирощує. Всі на неї захоплено дивилися, хвалили, казали, яка вона молодець. Але невістка жодним словом не обмовилася про те, що всього цього вона досягає за рахунок мого сина, бо скинула на нього і всю домашню роботу, і виховання дитини
Моя невістка все мені наперекір робить. Я попросила її в суботу прийти до мене і допомогти, бо в чоловіка ювілей, 60 років, а вона каже – я на город їду, маю там роботу. Цікаво мені дуже, відколи у неї є город? Та я в свій час до себе на грядки її докликатися не могла, а […]
Не приїдемо ми до вас, сил нема, – сказала сухо мені мама, коли нарешті від мене слухавку взяла. Не говорила вона зі мною більше тижня, і я відразу зрозуміла, що щось сталося, бо такого ще жодного разу не було. Виявляється, що мама образилася, коли дізналася, що моя свекруха поїхала в санаторій на відпочинок. – Звідки у свахи такі гроші? Я цікавилася, там два тижні коштує 40 тисяч гривень, – з подивом питає мене мама. Якщо чесно, то я найбільше боялася, що мама мені задасть це питання, бо брехати я не люблю, а правду казати не можу
– Не приїдемо ми до вас, сил нема, – сказала сухо мені мама, коли нарешті від мене слухавку взяла. Не говорила вона зі мною більше тижня, і я відразу зрозуміла, що щось сталося, бо такого ще жодного разу не було. Виявляється, що мама образилася, коли дізналася, що моя свекруха поїхала в санаторій на відпочинок. – […]
– Мамо, ми приїхали поговорити про спадщину. Якраз минає три місяці, й незабаром доведеться оформлювати документи — хто й що отримає. Ми хочемо заздалегідь визначитися, щоб потім не гаяти часу на суперечки
Марії Вікторівні навіть у найстрашнішому сні не могло наснитися, що вона так швидко стане вдовою. Вона якраз нещодавно оформила пенсію, та залишатися постійно вдома не планувала. А її чоловік, Олег Петрович, навіть не встиг пропрацювати до пенсійного віку. От воно як вийшло: пішов на зміну – і не повернувся. Сказали, що серце зупинилося. Але ж […]
— Вовчику, ти де більше хочеш жити у нас чи в дитячому будинку? — Я хочу жити вдома, сам. — Але вдома тобі жити не дозволять. Тобі ж лише сім років. Так що ти маєш вибрати. — Тоді у дядька Івана
У Івана сьогодні був дуже важкий день. Він ховав сестру. Нехай недолугу, але все ж таки рідну. Вони не бачилися з нею близько п’яти років і така трагедія. Дружина Вікторія як могла підтримувала чоловіка, намагалася більшу частину клопоту взяти на себе. Емоційний стан Івана залишав бажати кращого. Однак після прощання їх чекала ще одна не […]
-Думаєте мені самій приємно? Ні те, що Катруся сказала, та я, та мені ніхто в житті такого не казав! Я від дітей рідних такого не чула. Дякую, Катрусю
-Кать, це, – Толик м’явся, переступаючи з ноги на ногу, – загалом це… -Що? У сауну з чоловіками сходити хочеш? -Ні, – Толик похитав головою… -А що? На риболовлю? -Та ні -А що тоді, Толю? -Та це… мама приїжджає. Не надовго, Кать. Поки ти у відрядженні, вона тут це… і потім поживе… кілька місяців. -Чого? […]
Нещодавно мама до мене приїхала, і я ледь не розплакалася. Надворі холодно, мокро, а вона в тоненькій курточці, роззулася – ноги мокрі, бо чоботи діряві. А звідки нове взяти, якщо грошей немає. Поїхала мама додому, а я брата набрала. кажу, мамі треба купити новий одяг, адже свята йдуть, хоч куртку і взуття треба купити. І продуктів трохи кращих на свята треба мамі дати також. Я зрозуміла, що сама всі ці витрати не потягну, у мене ж своя сімʼя є, мені про дітей треба дбати. Але брат, замість того, щоб включитися, вмив руки і сказав, що це не його проблеми і йому самому важко
– У мами фінансові проблеми, Вадиме, нам треба скинутися і допомогти мамі, – кажу. – Великдень скоро, ми не можемо її залишити. – Софіє, ти знову щось вигадуєш. Я з мамою спілкувався по телефону, вона нічого такого не говорила, – байдуже відмахнувся брат. Я вже навіть пошкодувала, що звернулася до нього, так мені прикро було, […]
— Усі мої гроші — мої, а твої — твої, — зареготав чоловік, не знаючи, що завтра мій батько звільнить його, а мене поставить на його місце.
— Ну справді, Аню, ти як мала дитина. Мої гроші — це мої. Твої — це твої. Усе чесно, — Діма відкинувся на спинку дивана й голосно, від душі розсміявся. Той сміх, що ще рік тому здавався мені щирим і заразливим, тепер різав слух, наче дешеве залізо. Він дивився на мене зверхньо, і в його […]
– Який прострочений платіж? Ви щось плутаєте, немає в нас ніяких кредитів… – Так вважала Юля, слухаючи попередження співробітника банку
– Який прострочений платіж? Ви щось плутаєте, немає в нас ніяких кредитів… Так, Юдіни, так, наша адреса, але… Скільки? Не може бути цього. А на чиє ім’я кредит оформлений? – дивувалася Юлія. – На Іллю Андрійовича Юдіна, – відповіли їй. – Так, це мій чоловік, але як він міг? І навіщо? – зовсім розгубилася жінка. […]
Мудра дружина…
– Ти хто така і що тут робиш? – Юля стояла на порозі свого будинку, тримаючи в руках мокру ганчірку, якою щойно витирала пилюку з полиць. Перед нею, мов королева, височіла струнка білявка в обтислій сукні й на підборах. – Я Інга, – представилася жінка і, не чекаючи запрошення, відсунула господиню, зробила крок усередину й […]