Автор Романович
Вже було дуже пізно, на вулиці йшов дощ. Марія Федорівна збиралася спати, як раптом хтось постукав у двері. – Кого це там принесло по темряві й по дощу?! – бурчала жінка, відкриваючи двері. – Маріє Федорівно, там хтось ходить у… Продовжити читання →
Ігор сидів на дивані, і щось розглядав в ноутбуці. В кімнату зайшла дружина. – Ігорю, хтось був у квартирі! – схвильовано сказала Леся, тримаючи в руках вазочку з цукерками. Чоловік відволікся від екрану. – У сенсі був? Ми ж разом… Продовжити читання →
– Віко, я йду від тебе! – заявив за сніданком дружині Антон. – Дитину ти мені не народиш, тож я знайшов іншу жінку. От вона мені й народить! Чоловік мовчки встав, зібрав свої речі в сумку й пішов… Після розлучення… Продовжити читання →
Увечері після роботи Тетяна їхала в напівпорожній електричці. Раптом вона відчула, що хтось на неї дивиться… Навпроти нікого не було, але через купе сиділа пара приблизно її віку. Повненька молода жінка, яскраво нафарбована, досить голосно говорила по телефону. А чоловік… Продовжити читання →
Тетяна Павлівна приїхала в гості до сина та невістки, на сімейне свято. Жінка постукала у двері. – О, Тетяна Павлівна. Доброго вечора, – з усмішкою зустріла її Оля. – Проходьте, будь ласка. У нас все майже готово – Доброго вечора…… Продовжити читання →
Іван Петрович подружився зі своєю сусідкою Вірою Антонівною. Він уже почував себе у неї вдома своєю людиною. Сам ставив чайник на плиту, приносив до чаю цукерки і навіть робив канапки із сиром для перекусу, а також допомагав підправити здоровʼя. –… Продовжити читання →
У Марії Захарівни не стало колишнього чоловіка Михайла. Вони хоч і були розлучені, але дуже добре ладнали й спілкувалися. Марія була частою гостею на могилці колишнього чоловіка. – Ось, Мишко, як ти й хотів, поховали тебе гідно, – казала вона…. Продовжити читання →
Люда дуже кохала свого Борюсика. Він був старший за неї і навіть від дружини пішов, щоб жити зі своєю Людочкою! Була тільки одна проблема – Борис мав слабе серце і час від часу лягав у клініку на процедури. Люда з… Продовжити читання →
Степан знову прокинувся від сліз дружини. Василина лягла обличчям у подушку і плакала тихо, щоб не розбудити чоловіка. А він все одно почув… – Ну що ти, Василинко моя, не плач, знаєш, як я тебе люблю, – казав Степан. –… Продовжити читання →
Катя готувала вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. – Тато? – здивувалася вона глянувши на екран мобільного, і взяла слухавку. – Катрусю, привіт! – сказав батько. – Як у вас справи? Як Андрійко? Росте? Катя, помітила, що батько явно затягував розмову,… Продовжити читання →