Романович

Марія Сергіївна була молодим викладачем, дуже молодим.Вона лише рік відпрацювала у школі після інституту, коли їй запропонували взяти класне керівництво над 5 “Б” класом. 5 “Б” був у принципі непоганим класом, спокійним з хорошою успішністю. Але був у ньому один хлопчик, який псував загальну картину хорошого класу. Василь – Васька, як усі його називали. Нестрижений, … Читати далі

– Як це – молодята підуть жити в стару квартиру, якщо є нова? – каже мій майбутній сват своїй дружині, думаючи, що я їх не чую, бо я в цей час вийшла з-за столу і пішла робити каву. – Тихо, а то ще сваха почує, – відповіла Марина. – Потім якось розберемося. – А що … Читати далі

– Марино, я більше не зможу з тобою зустрічатися. Ти дівчина класна, симпатична, знайдеш собі іншого хлопця. Гаразд? Тільки не переймайся і не плач, терпіти цього не можу. Марина дивилася на Гришу і нічого не розуміла. Навіщо він це каже? Чого це він? Ці три тижні були найщасливішими у житті Марини. Вона була впевнена, що … Читати далі

Андрій стояв на зупинці, чекаючи на хоч якийсь транспорт у напрямку будинку. Нарешті їх відпустили. До нового року залишалося три дні. Зараз не новий рік, а очікувана сесія займала всі думки, а ще більше майбутній диплом. У його ранці було більше конспектів, ніж речей. Автобус затримувався. До його села було години три їзди. Він би … Читати далі

– У наступні вихідні до нас на вечерю прийде моя мама, – несподівано заявив Максим під час обіду. – Коли саме? – уточнила Саша. – У суботу, – відповів він, відриваючи від хліба черговий шматок. – Ти ж знаєш, що я працюю цієї суботи, щоб потім не виходити в понеділок і спокійно сходити до лікаря, … Читати далі

– Мамо, ти серйозно? Тобто ти виганяєш нас трьох зараз на вулицю, тільки тому що твоїй ненормальній доньці закортіло повернутися додому? По-твоєму виходить, що Людмила та її діти – це люди, а ми з Марією і Макаром – так собі, повз проходили, так? Ти серйозно? Я не можу повірити! – Так, я серйозно, Борисе! Ти … Читати далі

– Вірочко, треба 10 тисяч євро, у тебе ж точно є, – зателефонував мені мій чоловік в Італію. Я дещо здивувалася, навіщо йому така велика сума? У нас же все є: будинок на два поверхи, навколо будинку ми вже давно все довели до пуття, машина, сина свого ми квартирою забезпечили. То ж я не могла … Читати далі

– Ну, скажи мені, синку, поки я був на роботі, до нас заходили якісь дядьки? – Вадим посадив на коліна чотирирічного сина, граючи роль доброго батька перед своєю матір’ю. На ділі, на сина він звертав уваги набагато менше, ніж на свій комп’ютер. – Наша матуся добре поводилася? Ліза на це питання лише очі закотила, пробурчала … Читати далі

– Ларисо! – Мама була в істериці, – приїжджай! Терміново! – Що знову сталося? – Запитала Лариса крізь сон. – Знову?! І це кажеш ти?! Я тут божеволію, а вона запитання ставить! – Ставлю, мамо, – Лариса прокинулася остаточно, – тому, що сьогодні субота, на годиннику сьома ранку, у мене були свої плани, а ти … Читати далі

– Як ви могли пообіцяти Соні мою квартиру? – Саша стояла посеред кухні, дивлячись на свекруху. – Це спадок від моєї бабусі! – А що таке? – Тетяна Михайлівна незворушно помішувала борщ. – Тобі ж вона не потрібна. У вас із Дімою своя квартира є. – Ми збиралися її здавати. – Здавати? – свекруха різко … Читати далі