Романович

“— Це мама. Вона в розпачі. — Мама — доросла жінка, — сухо відрізала Лариса. — І їй давно час зрозуміти, що розпач — не знижка на відповідальність — Ти серйозно зараз це говориш? — Лариса відклала гребінь, у який щойно вплітала перлини, і повільно повернулася до чоловіка. Голос її звучав тихо, але в ньому … Читати далі

“Він знав, що родичі не прийдуть до єдиної думки, кожен тягтиме  ковдру тільки на себе… – Ну що, Григорію, вирішив кому своє господарство заповідатимеш? – Думаю. Крутяться всі навколо, підлещуються, догодити намагаються. Погано, коли своїх дітей нема. З рідних, лише племінники та брат із сестрою. – А ти випробуй усіх, от і дізнаєшся. – Зберу, ти ж … Читати далі

Я з посмішкою розливала червоне гостям, яких мій чоловік привів без попередження. А сама не могла відірвати погляду від неї. Вона була ідеальна: дорога укладка, брючний костюм за захмарні гроші й впевнений погляд хижачки, що оцінює свою здобич. Ігор представив її як «колегу Світлану». Але я ж знала, хто вона насправді. Я бачила її обличчя … Читати далі

“— Тільки–но зібрався піти від неї до Анжели, так одразу дізнаюся, що вона, виявляється, отримала велику спадщину! Анатолій уже відчинив двері, щоб вийти з квартири, як раптом почув знайому мелодію й застиг. – Та це ж мелодія на дзвінку з телефону моєї Олени, – подумав він. Анатолій озирнувся і глянув убік, звідки лунав звук. – … Читати далі

 Попросила у чоловіка гроші на лікування, а він відмовив. Сказав, щоб я потерпіла, бо накопичення на “чорний день” Депозитні програми Ольга сиділа на краю ліжка та масажувала розпухлі ікри. Ноги боліли так, що хотілося вити. Вени здулися, шкіра натягнулася, кожен крок давався важко. Вісім годин за швейною машинкою, потім дорога додому, приготування вечері. Надвечір ноги … Читати далі

“Моя мама — твоя мама. Яка різниця? — Різниця величезна! Ти не мав права розпоряджатися моїм майном без дозволу! Жовтневий дощ барабанив по вікнах батьківської квартири. Христина сиділа за столом у вітальні, нервово смикаючи край серветки. Поруч примостився Павло, який неуважно гортав стрічку в телефоні. Навпроти, сиділи батьки — Микола Петрович та Валентина Іванівна. Обличчя … Читати далі

Ні, Іро, на мене не розраховуй! Вийшла заміж – будь тепер за чоловіком, а не за мною. Мені тут чужа людина в хаті не потрібна, – відрізала Галина. Ірина судомно проковтнула, стиснувши телефон міцніше. До горла підкотила грудка. Вона не розраховувала на таку зверхню відмову. – Мам… Він же не чужий! Це мій чоловік, твій … Читати далі

– Що ж, тоді збирай речі й передавай мамі привіт, – я різко встала і пішла в комору, щоб дістати його  валізу – Все це можна сказати було наодинці! Людмило Петрівно, ну дайте відповідь мені, я правда хочу зрозуміти… Ви спеціально це робите, чи само собою виривається? Я налила свекрусі чаю, сіла навпроти, ось дивлюся на … Читати далі

“–  Сережки мої ти, мабуть, не загубила і не продала? А то від тебе всякого можна очікувати! – Які  сережки? – Які я тобі на весілля подарувала. Зі смарагдами. Поверни їх. Вони призначалися дружині мого сина, а ти нею більше не є Настя сиділа і дивилася на скриньку. Усередині лежали сережки зі смарагдами. Дорогі, гарні, блискучі. Це був  подарунок її … Читати далі

Олена з гордо піднятою головою вийшла з квартири своєї подруги Тетяни. Щойно в неї відбулася неприємна зустріч і така ж неприємна розмова. В квартирі в Тетяни Олена застала свого чоловіка! Як виявилося він зраджував їй вже дуже давно… Олена подзвонила своїй матері, щоб та зібрала речі чоловіка, а сама викликала таксі і вирішила поїхати в … Читати далі