Романович 
– Не племінниця ти батькові була, дочка ти його… Віктор приїхав з рейсу пізніше звичайного, дружина Тамара зачекалася благовірного, вже думала, щось трапилося в дорозі. Колька, син, весь знервувався, – де тато, та де тато? Нарешті дві великі жовті фари висвітлили двір Іванових, – приїхав. – Тато? Тато! Ура, тато приїхав, – Колька зіскочив з … Читати далі
“– Ні! Ти глянь! Вона ще й бреше! Обдурила бабку, обдурила матір, братів. Племінника майбутнього обдурила! Усіх! Хочеш, щоб у тебе була сім’я – відмовся від заповіту. Я спадкоємиця! Я! Ми самі вирішимо, що робити із квартирою! – Репетувала мати Подарунки для брата Лариса після школи вступила в університет, та поїхала до бабусі. Вона раділа, … Читати далі
– Віддай дівчинку в дитячий будинок. Там хоч нагодують та одягнуть. Може, їй там навіть краще буде… Протяг пронизував наскрізь, гуляючи по порожній залі очікування провінційного вокзалу. Ірина щільніше закутала в хустку свою чотирирічну дочку. Катя, притулившись до матері, щулилася на твердій лаві, її дихання на холодному повітрі виривалося маленькими хмаринками пари. За запиленими вікнами … Читати далі
– Ти не збираєшся брати прізвище чоловіка? – Ні, я вирішила залишити своє. Ми з Максимом все обговорили, він не проти. – Не проти? – Значить, ти вважаєш наше прізвище недостатньо хорошим? Дід Максима був шановною людиною, лікарем! А ти соромишся носити його прізвище? – Репетувала свекруха Ганна розкладала на столі зразки запрошень на своє … Читати далі
“– Ану розкажи, люба невістко, які в тебе є секрети від чоловіка?… Коли Федір прийшов додому, у квартирі було тихо. Його дружина, Світлана, ще з ранку попередила, що сьогодні затримається на роботі – керівництво вирішило провести позачергову ревізію. Він зайшов на кухню, заглянув у холодильник – вечері не було. Федір зітхнув, увімкнув чайник, зробив собі … Читати далі
Вони пішли без банок, – горді, ображені. Сподіваюся, що хоч щось зрозуміли! А поки що – в крамницю, – там все є! – Немає у мене часу тобі допомагати! – Вигукнув син. – І взагалі! Ти ж сама все це робила! Тобі подобається вовтузитися з огірками-помідорами, ну от і вовтузься собі на здоров’я. – А ми … Читати далі
“– Чому у всіх, як у людей? А в мене? Чоловіка немає, у дочки теж. Хоч би так і лишилося. Так ні – вона поїхала в місто, на вокзал, привезе мені на шию нового зятя, який щойно з місць не дуже віддалених У сусідній кімнаті брязнуло щось тендітне. Впустивши каструлю, Алевтина рвонула туди. Внучок стояв … Читати далі
Любий, у нас був шлюбний договір. Ти його підписав. Пам’ятаєш? — Це було п’ятнадцять років тому! Я навіть не читав його до ладу, просто довіряв тобі! — Даремно. Ніколи не підписуй документи, не читаючи. Ірина сиділа у своєму домашньому кабінеті, коли почула, як відчинилися вхідні двері. Сергій повернувся раніше, ніж зазвичай. Вона глянула на годинник … Читати далі
– Ти, тату, більше до нас не приходь! А то коли ти йдеш, мама завжди плакати починає. І плаче аж до ранку. – Я засну, прокинуся, знову засну і знову прокинуся, а вона все плаче та плаче. Я її питаю: «Мамо, чому ти плачеш? Через тата?..» – А вона каже, що не плаче, а просто носом шморгає, … Читати далі
“– Маринко, скажи дітям, хто я такий! Батька шанувати треба! Ти домовленість пам’ятаєш? Марина з жахом дивилася на Василя і не знала, як пояснити синам, що їхній батько, не герой, який будував місто для бідних у далекій країні, а лише старий гультяй, що колись кинув їх на волю долі Коли у Люди підійшов термін і … Читати далі