Автор Романович

– Це Ігор, тепер я надихаю на подвиги його, – пояснила Софія. – Знаєш, виявляється, я теж можу бути музою, просто потрібна правильна людина. Упевнена, ти теж знайдеш другу половинку

– Я знайшов причину моїх проблем, це ти, – заявив чоловік. – Ти тягнеш мене на дно, заважаєш розвиватися, без тебе я полетів би, як птах. Кожне слово встромлялося в душу Софії, як гострий ніж. Чоловік говорив ще й ще,… Продовжити читання →

– Діти – вони як дріжджі. Спочатку вирують, галасують, усе навколо рознесуть. А потім – пиріг. Я б, може, і відправила їх назад… але вже звикла

– Мамо, ну ти ж усе одно на пенсії, – почала я, намагаючись говорити бадьоро, ніби не збиралася зараз всучити їй двох своїх дітей на три місяці. – Забери онуків на літо! Ну будь ласка! Мама втупилася в екран відеозв’язку,… Продовжити читання →

– Ти моя дружина, а значить маєш поводитися і піклуватися про мене так само, як і моя мати! І це не обговорюється більше! Зрозуміла мене

– Що це? – Павло завмер у дверях кухні, дивлячись на тарілку з пастою, яку Марія щойно поставила на стіл. – Спагеті з соусом болоньєзе, – відповіла Марія, витираючи руки об кухонний рушник. – Я додала базилік, як ти любиш…. Продовжити читання →

– Ти був би іншим, – перебила Олена. – І я не хочу, щоб мій син був таким, як ти

Олена намазувала масло на хліб і думала, що завтра купить джем. Той, полуничний, який любить Тимофій. А може, не варто – Сергій вічно бурчить, що дитину занадто балують. – Мамо, де мій щоденник? – Тимофій влетів на кухню, одягаючи на… Продовжити читання →

– Я ж тепер не зможу жити спокійно, якщо Ви не будете щасливі. І взагалі, Вам не здається, що ми не випадково зустрілися саме тут

Ольга, розбираючи полиці в кімнаті сина, знайшла завалену листівку, на якій було написано: “Матусю, я тебе люблю!” Вона притиснула її до грудей, сперлася об стіну і повільно сповзла на підлогу. Сльози вмить заструменіли по щоках, і біль обпалив серце. Ось… Продовжити читання →

– Сім’я – це святе. Якщо ти кохаєш мене, то повинна приймати все моє життя, включно з рідними

– Ти впевнений, що це гарна ідея? – Олена поправила сережку, дивлячись на своє відображення в дзеркалі. – Може, варто було почекати до офіційного оголошення про весілля? Славко підійшов ззаду і обійняв її за плечі, зустрічаючись із нею поглядом у… Продовжити читання →

Я не можу їсти після того, як хтось облизує ложку, а потім цією ж ложкою перемішує

– Мамо, а чому ти не їси бабусині котлети? – голос Льоші пролунав несподівано голосно. Він сидів за столом на кухні свекрухи, стискаючи в руці виделку. У кімнаті запанувала напружена тиша. За столом сиділи мій чоловік Ілля, його батько, і… Продовжити читання →

– Ну звісно, він же на тлі каструль і маминого контролю особливо чутливий до прекрасного

– Ви знову не витерли раковину після вечері, Аліно, – тихо, але з металевою ноткою в голосі промовила Раїса Петрівна, стоячи в дверях кухні. Аліна повільно обернулася. В одній руці в неї був кухоль із недопитим чаєм, у другій –… Продовжити читання →

– Річ у тім, що моя мама… Як би це м’якше висловитися. Вона незвичайна

“Приїхати несподівано в гості до свекрухи, – подумала Світлана після розмови з чоловіком, – це єдиний спосіб вирішити його проблему”. А проблема була в тому, що після одруження минуло вже дев’ять місяців, а свекруха і невістка так і не були… Продовжити читання →

Та ти на себе подивися! На кого ти стала схожа? Та хіба я тебе таку заміж брав

Павло подивився на свою дружину і гидливо зморщився. Ну хіба на такій жінці він колись одружився? Це ж не жінка, а кулька на ніжках. Маленька, кругленька, вся якась здобна. Гучна занадто. Йде квартирою – тупає, як стадо слонів. От скільки… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑