Автор Романович

Ольга стояла в приймальні лікарні з донькою на руках. Навколо метушилася нянечка і нескінченно запитувала: – Так що, люба, ти чоловікові-то повідомила про те, що тебе виписують сьогодні?Ольга мовчала і намагалася не плакати. Куди вона тепер із донькою? Ольга зітхнула… Продовжити читання →

— Даринко, гості прийшли, а ти все у фартуху! – свекруха, Поліна Львівна, засуджуюче подивилася на невістку. У Дарини був день народження, тож вона з вечора не відходила від плити. Її чоловік Вадик сказав, що святкувати в кафе надто дорого,… Продовжити читання →

– Сергію, ну скільки можна? Ми ж домовилися заначку без крайньої потреби не чіпати! Ти за місяць половину перетягав! – Ти серйозно? – сорокарічний чоловік, зав’язуючи на ходу краватку, вийшов зі спальні, – а чи не ти пірнаєш туди щодня?… Продовжити читання →

– До чого такі витрати, Настю? – Анатолій нахилився над вітриною з обручками, вивчаючи цінники. – Це всього лише каблучки, символ. Не обов’язково цей символ має бути в золоті. Можна ж і срібні взяти. Або взагалі не купувати! – Що?!… Продовжити читання →

– Мамо, а давай квартирами поміняємося, – запропонував матері Артем, одного разу забігши в гості, – навіщо вам із батьком дві кімнати? – Ну, не знаю, синку, – розгубилася Ольга Петрівна, – я, звичайно, поговорю з татом… – А ти… Продовжити читання →

– Донечко, привіт! – радісний голос матері по телефону одразу насторожив Наталю. Зазвичай мати телефонувала тільки тоді, коли їй була потрібна допомога. – Як у тебе справи? Чим займаєшся? – Мамо, я на роботі. Усе добре. У тебе щось термінове?… Продовжити читання →

Усі гості були вже в зборі. Орендований зал ресторану гудів від численних голосів гостей. Снували офіціанти, закінчуючи сервірування великого столу. Зал був прикрашений кулями, а на стіні красувався плакат, на якому було ретельно виведено число “60”. Винуватець торжества, Анатолій Романович,… Продовжити читання →

В Олега тряслися руки – він не знав, з чого почати розмову. 5 хвилин тому мати поставила його перед фактом, що збирається зустрічати Новий рік у них удома. – Нам минулого року так сподобалося, що ми вирішили повторити, – повідомила… Продовжити читання →

– Мамо, ви перевіряли, хто по сусідству живе, коли квартиру купували? – голос Світлани зрадницьки здригнувся і мати це помітила. – А що сталося, донечко? – злякалася Марія Василівна. – Ні, ти скажи мені: коли ви з батьком купували двокімнатну… Продовжити читання →

– Катюшо, а що у вас із квартирою відбувається? – пролунав різкий голос Валентини Іванівни просто з порога. Катерина, тримаючи віник в одній руці і совок в іншій, здригнулася і обернулася. Валентина Іванівна стояла в пальто із сірим хутром, тримаючи… Продовжити читання →