Романович 
“Хлопці сміялися з кульгавої собаки. А вона здивувала їх своїм вчинком… Звали її просто – Лайка. Хоча до породи лайок вона стосунку не мала. Дворняжка звичайнісінька, з тих, що гріються біля під’їздів і знають кожного мешканця по запаху. Ось тільки з лапкою була проблема – не могла собака ступати на неї. – Гей, трилапа! – … Читати далі
“– Навіщо одружуватися такому гарному й успішному хлопцю, як я? – думав він. – Коли ж ми дочекаємося онуків? – думали батьки Андрій відвіз свою подругу додому і повернувся у свою квартиру. Він приготував яєчню з шинкою. Сівши за стіл, чоловік увімкнув свій телефон, який був вимкнений всю ніч, і почав переглядати пропущені дзвінки. – … Читати далі
“Свекри допомогли з квартирою, але тепер наш будинок – прохідний двір для всієї рідні Олеся стояла у новій трикімнатній квартирі й не могла повірити – вони нарешті вдома. Власна квартира, не орендована. Андрій обіймав дружину, милуючись результатом ремонту. – Уявляєш, більше ніяких переїздів, – казав він. – Дякувати батькам, без них ще років десять винаймали … Читати далі
“– Я завжди говорю правду! А ви просто лицеміри! Думаєте одне, а кажете інше? – Репетувала сестра До дня народження Максима – чоловіка Тамари – було ще два тижні, але вона вирішила не відкладати покупку подарунка на останні дні й після роботи вирушила в торговий центр. Жодних ідей у неї поки не було. Максимові виповнилося … Читати далі
“– Ви така меркантильна! Кожен переказ рахуєте! Хіба я вам мало добра робила? Згадайте, як я позичала вам гроші на хліб! – Почала обурюватися невістка. – Я потім віддала тобі ці п’ятдесят гривень! Марія Андріївна завжди намагалася допомогти своєму єдиному синові. Навіть коли він одружився, вона не відмовляла у допомозі молодій сім’ї. Невістка Ірина відразу … Читати далі
“Ця історія почалася давно Марійка з Оленкою дружили з дитсадка. Коли вони стали старшими, то навіть одягалися однаково, й одягом мінялися. Усю школу дружили, а потім пішли вчитися в одному місті. Марійка на лікарку, а Оленка на вчительку. Зустрічалися часто. Закохалися водночас. Марійка у простого сільського хлопця, а Оленка у міського. Оленка швидко заміж вискочила, … Читати далі
Валентина Петрівна поставила кухоль чаю перед невісткою і сіла навпроти. Вже кілька місяців вони мешкали удвох у двокімнатній квартирі майже в центрі міста – син Ігор поїхав у тривале відрядження, а молода дружина Ксенія залишилася зі свекрухою. – Валентино Петрівно, – почала Ксенія обережно, – а ви не думали коли-небудь поміняти квартиру? – На що … Читати далі
“– Ні, Дімо, пізно! Або ми живемо окремо, або не живемо разом взагалі, – Катя зітхнула. – Мені набридло чекати, коли твоя мати зволить віддати нам твою квартиру. – Коли твоя сестра порозумнішає і припинить ритися в моїй сумці. За стосунки треба боротися, але не буквально! Я тобі ще не дружина, а вже втомилася боротися … Читати далі
“– Слухай, Валентино, якщо тобі нудно жити, і Оля моя так сильно подобається, можеш її запросити до себе, а мене моє самотнє життя повністю влаштовує. Звикла бути одна, розумієш? – Ех, не жалієш ти нікого, Раїсо – Така гарна дівчинка твоя племінниця, – зітхнула сусідка Валя. – Скромна, ввічлива. Взяла б її до себе, чи … Читати далі
“– А хто батько? – А хто ж його знає? Лариска від одного, Вєрка від іншого, ніхто ніколи й не бачив Катерину з чоловіком. Може сільські, а може й міські. Не від святого ж духу понесла. Рано, чи пізно, – все вилізе назовні… – Ох, і покажуть ще Катерині доньки, де раки зимують! – А … Читати далі