Романович 
“– Слухай, Валентино, якщо тобі нудно жити, і Оля моя так сильно подобається, можеш її запросити до себе, а мене моє самотнє життя повністю влаштовує. Звикла бути одна, розумієш? – Ех, не жалієш ти нікого, Раїсо – Така гарна дівчинка твоя племінниця, – зітхнула сусідка Валя. – Скромна, ввічлива. Взяла б її до себе, чи … Читати далі
“– А хто батько? – А хто ж його знає? Лариска від одного, Вєрка від іншого, ніхто ніколи й не бачив Катерину з чоловіком. Може сільські, а може й міські. Не від святого ж духу понесла. Рано, чи пізно, – все вилізе назовні… – Ох, і покажуть ще Катерині доньки, де раки зимують! – А … Читати далі
“– Подарували сестрі дачу – мене навіть на новосілля не покликали! Несправедливо? Так! Я знайшла спосіб, як все виправити Олена різала хліб на сніданок, коли на екрані телефону випливло повідомлення. Катя відмітила її на фотографії. Ніж завмер у повітрі. На знімку сестра стояла на ґанку бабусиної дачі з келихом ігристого, широко посміхаючись в об’єктив. Підпис … Читати далі
“– У мене зникла іскра. Більше немає… Більше нема того, що було раніше… Пристрасть, емоції, все це в минулому. А зараз – брудний посуд, борщі, фільм в суботній вечір і дача на свята… Набридло! Людмила прийшла додому пізно. Вона роззулася в коридорі і тихенько зайшла на кухню. Її коханий Іван сидів на диванчику за ноутбуком … Читати далі
“– Мамо, знайомся, це Карина, вона буде тепер з тобою жити! – не переступаючи порога, сказав син. – Синку, а чому ця дівчина буде зі мною жити? Я не розумію! – Тому, мамо, що в тебе порожні дві кімнати, а гроші ніколи не бувають зайвими! Віра Петрівна зварила невелику каструльку запашного борщику. Вона взяла сметанки, … Читати далі
“Як же ти мене дістав, – думала вона, обполіскуючи ванну. – Втомився він… А я не втомилася? Я теж з роботи прийшла… Ой, добре, що він сьогодні затримався: ледве встигла вечерю розігріти Олег трохи зачекав і вставив ключ у замкову щілину. Відчинити не встиг – двері відчинила дружина: – Олег! Коханий! Ну нарешті то! А … Читати далі
“– Ну як справи, заміжня пані? – Нормально, – відповіла Марина. – А щаслива? – Побачимо, – нарешті сказала вона. – Час покаже – Марино, ти що твориш? – голос подруги Свєти звучав так, ніби Марина збиралася стрибнути з моста. – Тобі тридцять п’ять, а не п’ятнадцять! Марина відсунула телефон від вуха і важко зітхнула. … Читати далі
“– Мамо, але ж ти розумієш наше становище… – Розумію! І співчуваю! Але розв’язувати ваші проблеми внаслідок свого спокою я не буду. Хочеш квартиру – доглядай тата сама. Бери відпустку, приїжджай до нього, готуй, прибирай, води по лікарях. Він же твій батько – Валю, я розумію, це несподівано, але мені справді потрібна твоя допомога. Валентина … Читати далі
“Він підкидиш . Його тітці Галі, якась недолуга мати підкинула. А у тої, у самої троє було, але і цього прийняла. Виростила, вигодувала. Сама ж бачила, який богатир – Ну якщо ти до нас надовго, значить вже не гостя. Так що Наталя, бери лопату і на город, картоплю копати – заявив рано вранці дядько Микола … Читати далі
“– Пробач ти мене, недолугого старого! Я тебе не розгледів тоді… Іван Степанович прожив усе життя з дружиною Поліною у невеликому будиночку на околиці села. Виховали сина Мишка, відправили його в місто вчитися. Пишалися ним – інститут на відмінно закінчив. І чекали, коли він одружиться по-справжньому, а не на цих своїх міських «подружках». І дочекалися. … Читати далі