Автор Романович
– Все! Відпустку мені схвалили! Так що можемо купувати квитки! – задоволено сказала за вечерею Ганна своєму чоловікові. – Ого! Чудово! Я думав, що буде, як зазвичай у тебе там відбувається: будуть тягнути до останнього, а потім відмовлять в останній… Продовжити читання →
Будильник противно запищав о 6.00. Наталя одразу ж вимкнула сигнал, хоча це було не обов’язково. У їхньому будинку багато кімнат, тож домашні все одно його не почули і продовжували спати. По правді кажучи, вона прокинулася вже хвилин десять тому, але… Продовжити читання →
– Наталю, донечко, а ти де плануєш тепер жити? – Анжеліка Вікторівна, свекруха Наталі, підійшла до невістки. Наталя ще не оговталася від втрати чоловіка, тому не відразу зрозуміла запитання свекрухи. Вона машинально закладала в контейнер цукерки, що залишилися. – Вибачте,… Продовжити читання →
– Єгоре, я не збираюся тобі прислужувати. Якщо ти думаєш, що знайшов собі нову хатню робітницю, кухарку і жилетку для стогонів в одній особі, то ти помилився! – анітрохи не соромлячись присутніх людей у магазині, прокричала молода жінка. – Можна… Продовжити читання →
– Господи, ну й хата… Іра гидливо оглядала старенький будиночок, у який кілька місяців тому переїхала її сестра з родиною. Будинок знаходився за десять хвилин їзди від міста, що було дуже навіть непогано. Але ось його зовнішній вигляд залишав бажати… Продовжити читання →
– Валю, ти подивися на себе в дзеркало! – зробив незадоволене обличчя Аркадій, прискіпливо оглядаючи свою дружину. – Ти з цієї сукні давно виросла. Обтягує надто, шов ззаду розходиться. – Так? А я й не помітила, – засмутилася Валентина. –… Продовжити читання →
– Труси не міг кращі вдягнути?! – Іро! Я зараз тобі все поясню! – поправляючи сімейні труселі і відчуваючи, що кров приливає до потилиці, поспішно промовив Сашко. – Чого тут пояснювати-то?! – усміхнулася вона, відвертаючись від дівиці, яка судомно натягувала… Продовжити читання →
Дитсадівська група виходила на прогулянку струнким рядком, як їх виставила вихователька. Дітлахи йшли з серйозними обличчями, зосереджено перебираючи ногами, хто в чобітках, хто в гарних черевичках. Гуляти діти любили. Вихователька повела їх у внутрішній двір. Там, за основною будівлею, був… Продовжити читання →
– Як ти міг? – Катя дивилася на чоловіка, не впізнаючи його. – Чому ти не сказав мені? – Тобі-то яка різниця? – Денис роздратовано міряв кроками кухню. – Квартира була моя, що хотів, те й зробив. – Твоя? –… Продовжити читання →
Ірина пообідала, вимила посуд і лягла подрімати. Чоловік поїхав на дачу до свого друга допомогти полагодити паркан. Повернеться лише завтра надвечір, у понеділок йому на роботу. Ірина рік як вийшла на пенсію, а Павлу до неї ще два роки працювати…. Продовжити читання →