Мене звали Лариса Дмитрівна і мені шістдесят два роки. Уже п’ять років я одинока. Чоловіка не стало, а дорослі діти мають власні сім’ї та живуть окремо. Доки немає морозів, я мешкаю у невеликому заміському будинку, а на зиму повертаюсь у місто. У мене там двокімнатна квартира. Та щойно надворі теплішає, я перебираюсь у свій будиночок за містом. […]
– Не пущу, – сказав Ігор, загородивши братові прохід. – У сенсі не пустиш? – Видихнув Сашко, роблячи невпевнений крок, але тут же завмер, зустрівшись поглядом з рішучим обличчям брата, – ти що, жартуєш? Чи ти вже хильнув? – Ось так – не пущу, Сашко. Сьогодні я зайнятий. До мене приїхали друзі, – з протилежного […]
– Віра що, вже чекає на дитину? – здивовано спитала Антоніна, відклавши недочитану книгу.Максим повільно кивнув, не підводячи очей. Його пальці нервово смикали край футболки – звичка з дитинства, що з’являлася у хвилини хвилювання. – Але ж ви планували спочатку квартиру в іпотеку взяти, а потім уже про дітей думати, – Антоніна уважно вивчала вираз […]
Олена не вірила своїм очам, своїм вухам і взагалі нічому не вірила! Директор видавництва, з яким у неї завжди були хороші ділові стосунки, буквально вистрибував з-за столу, кидаючи в обличчя звинувачення у всьому, що тільки можна було придумати: у недбалості, непрофесіоналізмі, безвідповідальності та нездорових амбіціях. Ще вчора вони з Сергієм Олександровичем обговорювали проект нового випуску […]
– Ми таке не їмо! У нас у селі цим свиней годують! – Свекруха жбурнула тарілку. За хвилину я виставила їх за двері Марина витирала руки об рушник і дивилася на стіл. Рулетики з баклажанів, котлети, салат, компот у графині. Все як слід. Все вірно. Тільки всередині шкрябало – сьогодні прийде його мати. – Мамо, […]
– Я вісімнадцять років жила для вас, – сказала я. – І далі виконуватиму обов’язки дружини та матері. Але ці гроші були мої! – Лише моїми. І я витратила їх на те, що зробить моє життя легшим. І якщо вам це не подобається, це ваші проблеми, а не мої! – Ти не можеш сама розпоряджатися […]
Лариса провела чоловіка на роботу, а сама сіла за комп’ютер. Вона працювала віддалено, в офіс їздила раз на тиждень, а то й рідше. Потрібно було закінчити переклад і розпочати новий. Минула приблизно година, у передпокої почулися якісь звуки. Лариса поспішала вийти, подумала, що Олег щось забув. Біля дверей стояла його мати. – Доброго ранку, Тамаро […]
— Та куди ж вона подінеться? Ти розумій, Вітьо, жінка — вона як орендована машина. Поки ти бензин заливаєш і техогляд оплачуєш, вона їде куди скажеш. А моя Олька, я її купив з потрохами ще дванадцять років тому. Я плачу, я й музику замовляю. Зручно, розумієш. Ніякої своєї думки, ніякого головного болю. Шовкова вона у […]
– Борис мою картку взяв, а там усі гроші. Я навіть відпускні не встигла витратити. Витрусив усе з сумки, сказав, що це компенсація за моральну шкоду. А ти ж знаєш його, мені з ним не впоратися. – Ось негідник. Думає, що великий, сильний, і все йому можна Надія плакала перед дверима, що тільки що зачинилися. […]
— Ну що, прийшла додому, багата спадкоємиця? — з іронічною посмішкою зустрів дружину В’ячеслав. — Може, тепер, коли ми нарешті вдвох, розкажеш мені, як так вийшло? Чому саме ти? Чому не я, його найкращий друг? Чому навіть не колишня дружина Олексія? — Ти ж чудово знаєш, Славку, що Олена залишила його в найважчий момент і […]