Автор Романович

Марійка дуже любила свого чоловіка, Михайла. Так сильно, що тремтіла, побачивши його, і прощала йому всілякі недоліки. Наприклад, те, що він дедалі частіше став затримуватися на роботі. – Аврал, не встигаємо нічого! – говорив Михайло. – Знову? – засмучувалася вона…. Продовжити читання →

Ніна жила в місті. Мала гарну роботу, квартиру, авто і улюблену кав’ярню, де її вже знали в обличчя. Вважала себе самостійною, сильною жінкою. Іноді навіть пишалася собою більше, ніж варто. Батьки залишились у селі. Простий будиночок, старенький телевізор, грядки, піч,… Продовжити читання →

Цього вечора Рита та Ігор лягли спати пізно – дивилися фільм по телевізору. Завтра субота, тож можна буде поспати довше, тим більше, що Ромку – їхнього десятирічного сина – одразу, як почалися канікули, забрали до себе на дачу батьки Ігоря…. Продовжити читання →

– Ну що, готові? – Поліна міцно стиснула долоню чоловіка і подивилася в його очі, шукаючи підтримки. – Давай вже, не тягни, – Антон підбадьорливо посміхнувся і легенько підштовхнув дружину вперед. За святковим столом зібралася вся родина – святкували день… Продовжити читання →

Наталя не могла повірити в те, що відбувається з нею. Її чоловік, рідний, єдиний, якого вона вважала своєю підтримкою і опорою, сьогодні сказав їй: “Я тебе не кохаю”. Потрясіння було настільки велике, що вона застигла в безглуздій позі й перебувала… Продовжити читання →

Кошеня він зустрів на вулиці. Маленька брудна крихітка помітила чоловіка, кинулася до нього з усіх своїх лапок, дерлася по штанині та міцно вчепилася. — Ну от, що з тобою робити тепер? – посміхнувся він. Кошеня замуркотіло, терлося об його долоню,… Продовжити читання →

– Ти знову купив не той хліб! Я ж просила – без насіння, – Юля поклала хлібину на стіл і навіть не подивилася на Кирила. – Вона була остання, – спокійно озвався він. – Чого ти лаєшся? Нормальний хліб. –… Продовжити читання →

— Так, звичайно, я розумію. Приїду найближчими днями для оформлення всіх документів, — Ольга міцніше притиснула телефон до вуха, намагаючись вникнути в кожне слово нотаріуса. — Ви кажете, будинок знаходиться прямо на березі? І рахунки в банку теж переоформлюються на… Продовжити читання →

Двері тряслися від ударів. Ніна в паніці бігала по квартирі, намагаючись навести хоч щось схоже на порядок. Але ситуація була занадто запущена. Зовні чувся голос Галини, в якому вже звучали панічні нотки. — Ніна, відчини негайно! Що відбувається? Я знаю,… Продовжити читання →

Я влетіла до квартири, не знімаючи пальта, з очима, що горіли від радості: «Слухай, мене підвищили!» Після двох років невтомної праці я стала старшим спеціалістом із маркетингу. Нова посада обіцяла не лише більше повноважень, а й зарплату, що зросла майже… Продовжити читання →