Автор Романович
– Міло! Не Господь карає, а ми самі себе! Я давно тебе пробачила! За Божену не хвилюйся, не залишимо
В Івана і Дарини шлюб був вінчаний.У день вінчання, коли весільна процесія вже підходила до церкви, несподівано здійнялася літня шалена буря. Вона прилетіла невідомо звідки, безжально зірвала з нареченої фату. Фата здійнялася до неба, наче повітряна кулька, закружляла у вихорі… Продовжити читання →
– Ти що? При надії?Ні, не дозволю! – закричала свекруха, побачивши живіт, який невістка, Карина, ретельно приховувала 6 місяців. – Алло Петрівно, моє рішення ніяк не стосується вас, – намагаючись зберегти спокій, сказала Карина. – Ще як стосується! Саме мене… Продовжити читання →
– Звідки я тобі візьму гроші? Ти ж бачиш, що я не можу роботу собі знайти, – Іван байдуже відмахнувся від дружини, коли та сказала, що у них зовсім не залишилося грошей на життя, і навіть нема в кого позичити…. Продовжити читання →
– Якщо тобі щось не подобається, я тебе не тримаю, можеш іти куди хочеш, – Марта відчинила двері і дала зрозуміти чоловікові, що її терпінню прийшов кінець. – Невже тобі було важко приготувати вечерю? Ти ж знала, що я прийду… Продовжити читання →
– Сашко, учора мама дзвонила. Вона запросила нас на вихідні, щоб відзначити Восьме березня… – Ангеліна нервово поправила волосся, а потім кинула на чоловіка такий погляд, ніби благала його відмовитися. – Запросила, значить, поїдемо. – Олександр ніколи не вмів зчитувати… Продовжити читання →
– Я з тобою розлучаюся. Іди з моєї квартири. Так заявив мені чоловік, одного разу прийшовши додому за північ. Нічого не віщувало, і я здивувалася. Адже я навіть не працювала! Шість років ми прожили у шлюбі. Рік тому Ігор змінив… Продовжити читання →
– Дві новини,- сказав Юра,- одна хороша, інша… Теж хороша, але не дуже. З якого почати? – Почни з хорошої, – відповіла Ліда чоловікові. – До нас завтра приїжджає моя мати, – радісно сказав Юра. – Я так за нею… Продовжити читання →
Того вечора все було як завжди. Галина домивала посуд після вечері, наспівуючи собі під ніс старенький шлягер. Андрій, її чоловік, дрімав у кріслі перед телевізором – звична картина після трудового дня. На кухонному годиннику був початок дев’ятої. Затишна, домашня тиша,… Продовжити читання →
Все почалося три місяці тому. Звичайний вечір, звичайна розмова. Точніше, її відсутність – вони давно розучилися говорити. – Я подаю на розлучення, – сказала Марина, не відриваючи погляду від телевізора. Андрій відклав планшет. Подивився на дружину. Вона сиділа, підібгавши ноги,… Продовжити читання →
– Тобі не здається, що останнім часом відбувається щось дивне?, – запитав Кирило дружину якось увечері після роботи, – всяка нісенітниця сиплеться одна за одною! – Сьогодні з мого автосервісу звільнилися троє – на все про все залишився я, та… Продовжити читання →