Пробач мені, дочко, ну пробач! Гріх на мені! А може, пустиш таки до себе пожити?
“– Ми Пробач мені, дочко, ну пробач! Гріх на мені! А може, пустиш таки до себе пожити?ж рідні люди! “Бог простить”, – подумала Лєра і вголос сказала: – Ні, не пущу! Я і так зараз роблю для тебе все, що можу! Крапка! – вона з досадою скинула руки матері зі своєї шиї й розвернулася до … Читати далі