Романович

Вона лежала нерухомо, дивлячись у стелю, і слухала, як втретє за вечір на приліжковій тумбочці задзвонив  телефон чоловіка. Цей наполегливий, пронизливий дзвінок здавався їй зловісним передвісником бурі. По її спині бігли мурашки. Це ім’я — «Сашенька» — тепер було випалене в її пам’яті вогняними літерами. Все почалося кілька днів тому. Антон, повернувшись з роботи. Він обійняв Машу … Читати далі

Катерина вже другу годину сиділа в черзі до баби Ніни. Ця знахарка була останнім шансом для молодої жінки. Кілька років поспіль Катя намагається виносити дитину. Але з незрозумілих причин їй не вдається це зробити. – Навіть не знаю, що вам сказати… Аналізи відмінні, ніяких патологій немає», — розвела руками лікарка. – Але ж має бути … Читати далі

Батьки таємно призначили мене нянькою на Новий рік – я скасувала банкет і залишила всю родину без свята – Та не хвилюйся ти, Віро, все “схвачено”! – мати так голосно говорила телефоном, що я почула ще з порога. – Марина сплатила, організувала, сама все привезе. А потім нехай з дітьми посидить, що їй ще робити? … Читати далі

Андрій Іванович та Маргарита Анатоліївна збиралися жити довго та щасливо. Дві дочки та двоє синів. Дітей виховали, всі дорослі, своїми сім’ями живуть. З батьками залишився один із синів, не склалося в Андрія сімейне життя. Був одружений, дитина з’явилася, але дружина на розлучення подала. Майна не нажили, не встигли, Андрій повернувся до батьків. Працював, допомагав, сина … Читати далі

«Аліна зупинилася на порозі кухні, коли почула, як у вітальні щось гримнуло — так, ніби по підлозі проїхали табуреткою. Секунду вона думала, що це сусіди згори, але ні — звук був надто близько.— Стасю, що знову сталося? — гукнула вона, відчиняючи шафку за кухлем — Та нічого… — простяг чоловік із вітальні. Голос у нього … Читати далі

Минув тиждень, як Дарина пішла в декретну відпустку, але цього виявилося достатньо для прийняття важливого рішення. «Жити під одним дахом з його мамою я не буду, — думала Дарина. — Не хочу! Досить з мене! Коли я працювала, ще нічого було. Теж, звичайно, не цукор, але терпимо. Вранці я йшла на роботу, ввечері приходила. Ми … Читати далі

Мій чоловік Петро майже 3 роки навіть не пропонував приїхати до нього в Словаччину. Так, до слова – він не ухилянт, а виїхав ще до початку війни на заробітки. Щоразу, коли піднімала це питання, відповідав одне й те саме:  “Це дорого, Оксано. Краще витратимо гроші на дітей”.  Зітхала, намагаючись вгамувати роздратування, яке все більше прокидалося … Читати далі

“І тут на тобі, в 43 роки раптом звалилася новина, як сніг на голову… Оксана неспішно йшла додому і думала, як вона скаже чоловікові, синові… Цікаво, як вони відреагують на це? Оксана вийшла з жіночої консультації на ватяних ногах. 8 тижнів. Такого вона точно не очікувала почути від лікарки. Негаразди з організмом вона списувала на … Читати далі

“– Поміняймося квартирами. У тебе двокімнатна, у нас кімната у гуртожитку. Тобі однієї кімнати вистачить, а нам потрібно більше місця. – Альоша, – терпляче пояснювала мати, – гуртожиток та квартира – різні речі. У гуртожитку кухня спільна, туалет спільний. Як я там житиму? – Звикнеш. Там теж люди живуть Тамара лежала на дивані та дивилася … Читати далі

“Іноді лихо буває початком радості… З Ганною Іванівною Захаровою сталося лихо. Спускаючись зранку з ґанку, вона послизнулась і впала. Дуже невдало впала – сильний біль вогнем охопив усю ногу від гомілки до коліна. Жінка спробувала підвестися, але не змогла навіть зігнути ногу. Було ще дуже рано, і нікого, хто міг би допомогти Ганні Іванівні, поряд … Читати далі