23 Травня, 2026

Автор: Романович

– Могла б і подарувати нам ті п’ять тисяч, не обов’язково вимагати борг, – пробурчав Павло. – Ну, вибач, після того, як ти моїй мамі на ювілей мітлу подарував…
Uncategorized

– Могла б і подарувати нам ті п’ять тисяч, не обов’язково вимагати борг, – пробурчав Павло. – Ну, вибач, після того, як ти моїй мамі на ювілей мітлу подарував…

– Паша, мама прийде, п’ять тисяч їй віддай! – З якого переляку? – З того, що вона нам займала. – Тобі займала, а не мені. – Якщо мені, то й тобі. Пашо, відірвись ти від свого матчу, чи тобі телевізор дорожче – чуєш? – Чую, зрозумів, віддам їй п’ять тисяч, нехай забирає! Де вони лежать? […]

Read More
– Я знову в положенні, – радісно оголосила Женя батькам за сніданком. – Позбавлятися не буду, адже діти – це таке щастя! – Що означає в положенні, – подавився яєчнею Максим Миколайович. – Женю, у тебе перша дитина росте без батька, і на нашому повному утриманні. Куди ще другу
Uncategorized

– Я знову в положенні, – радісно оголосила Женя батькам за сніданком. – Позбавлятися не буду, адже діти – це таке щастя! – Що означає в положенні, – подавився яєчнею Максим Миколайович. – Женю, у тебе перша дитина росте без батька, і на нашому повному утриманні. Куди ще другу

– Я знову в положенні, – радісно оголосила Женя батькам за сніданком. – Позбавлятися не буду, адже діти – це таке щастя! – Що означає в положенні, – подавився яєчнею Максим Миколайович. – Женю, у тебе перша дитина росте без батька, і на нашому повному утриманні. Куди ще другу? – І що ти пропонуєш? – […]

Read More
– Знаєш, – сказав Андрій, обіймаючи дружину, – я зрозумів одну просту річ. Неважливо, скільки ти заробляєш. Важливо, хто ти є насправді
Uncategorized

– Знаєш, – сказав Андрій, обіймаючи дружину, – я зрозумів одну просту річ. Неважливо, скільки ти заробляєш. Важливо, хто ти є насправді

– Оленка! Ти вдома? Ти навіть не уявляєш, що сьогодні сталося! – пролунав гучний голос Андрія з передпокою.- Мені зарплату підняли втричі, тепер будеш моєю прислугою – заявив чоловік Олена витерла руки кухонним рушником і виглянула з кухні. Чоловік стояв посеред коридору, розмахуючи якимось папером, його очі гарячково блищали. – Господи, ти чого шалений такий? […]

Read More
Оксана помітила, що вона чужа в їхньому домі, вірніше у квартирі. Їй уваги нуль. Є вона вдома чи ні – ніхто не помічає. Поїла та йди у свою кімнату, сиди тихо, нікуди не встрявай
Uncategorized

Оксана помітила, що вона чужа в їхньому домі, вірніше у квартирі. Їй уваги нуль. Є вона вдома чи ні – ніхто не помічає. Поїла та йди у свою кімнату, сиди тихо, нікуди не встрявай

Оксана повернулася до рідного села у свій будинок. Добре, що ще не продала, адже майже повелася на вмовляння сина. Вже і покупця знайшли, але він виявився дуже примхливим. То гаража немає, то газу, ціна не влаштовує. А ціну син знижувати не хотів. Йому грошей треба багато. Точніше не йому, а його дружині Любі. Люба раптом […]

Read More
– Як скоротили? – Катя плюхнулася на крісло. – Вони що не розуміють, що людям потрібно платити іпотеку щомісяця? Ми й так ледве викроюємо на все! – Розгубилася дружина
Uncategorized

– Як скоротили? – Катя плюхнулася на крісло. – Вони що не розуміють, що людям потрібно платити іпотеку щомісяця? Ми й так ледве викроюємо на все! – Розгубилася дружина

– Ти що, під мухою? – Здивувалася Катя, стоячи в передпокої з малюком на руках. – Так, трохи, – похмуро відповів Євген, зняв черевики й недбало кинув їх на полицю. Він повернувся з роботи пізніше, ніж зазвичай, на запитання відповідав коротко, не поцілував дружину і лише злегка посміхнувся синові. Нашвидкуруч перекусивши, чоловік пішов у спальню, […]

Read More
– Ні, я думаю, сюди нікого приводити не треба, – відповів Сергій абсолютно серйозно, – будинок, це наша тиха гавань
Uncategorized

– Ні, я думаю, сюди нікого приводити не треба, – відповів Сергій абсолютно серйозно, – будинок, це наша тиха гавань

Коли всі гості роз’їхалися після весілля доньки, і у квартирі настала, нарешті, тиша, Злата плюхнулася в крісло, витягнувши втомлені ноги. – Невже все? Думала, це ніколи не закінчиться. Звідки в нас стільки родичів? – Сподіваюся, Поліна не надумає вдруге виходити заміж, – бурмотів Сергій, відкинувшись на спинку дивана і заплющивши очі. – Хоча, мені цей […]

Read More
– Мені не потрібний цей сурогатний онук, не потрібний… я ніколи не визнаю його, ніколи, чуєш! Тебе я рада бачити завжди, її, та її приплід – ні
Uncategorized

– Мені не потрібний цей сурогатний онук, не потрібний… я ніколи не визнаю його, ніколи, чуєш! Тебе я рада бачити завжди, її, та її приплід – ні

– Мамо, вітаю. – Привіт… синку. – Мамо, – у слухавці помовчали, – я прошу допомоги, – голос сина був відчайдушно тужливий, Вероніка вся стиснулася всередині, – нам потрібна допомога. – Вам? – Так. Олену поклали в лікарню, вона знепритомніла на роботі. – Що з нею, – спокійно спитала Вероніка, – щось серйозне? – Так […]

Read More
Він тут давно не живе! І який сенс йому тут зберігати гроші? А в сейфі я зберігала свої гроші
Uncategorized

Він тут давно не живе! І який сенс йому тут зберігати гроші? А в сейфі я зберігала свої гроші

– Як дачу? Яку дачу? – лепетав Сергій. – Гарну дачу! – відповіла Валентина Василівна. – Якраз таку, про яку все життя мріяла! На Сергія було шкода дивитися. Він запустив п’ятірню в шевелюру і з силою стиснув пальці. – Мамо, я дуже сподіваюся, що ти жартуєш! – вимовив Сергій тремтячим голосом. – Синку, які можуть […]

Read More
– Ти не сказала мені про спадщину, обдурила, вкрала ці гроші у нашої родини! – голосно заявив Павло, дивлячись у вічі своїй дружині Ользі. – А тепер ще й квартиру купила! Ніколи цього тобі не пробачу
Uncategorized

– Ти не сказала мені про спадщину, обдурила, вкрала ці гроші у нашої родини! – голосно заявив Павло, дивлячись у вічі своїй дружині Ользі. – А тепер ще й квартиру купила! Ніколи цього тобі не пробачу

– Ти не сказала мені про спадщину, обдурила, вкрала ці гроші у нашої родини! – голосно заявив Павло, дивлячись у вічі своїй дружині Ользі. – А тепер ще й квартиру купила! Ніколи цього тобі не пробачу. – Тобі доведеться це прийняти, – посміхнулася Ольга. – Що, не подобається самостійність дружини? Не все ж тобі, Пашо, […]

Read More
Час для прощення
Uncategorized

Час для прощення

— Мамо, це Наталка. Ната, це моя мама, Маргарита Петрівна. А де батько? — Мишко потягнув дівчину за собою, та, несміливо кивнувши жінці перед собою, зробила кілька кроків і зупинилась. Ну звичайно… Маргарита Петрівна… Наталка знала її дуже добре, аж до тремтіння, до темряви в очах… — Наталка? Що тебе привело до нас? — поцікавилася […]

Read More