23 Травня, 2026

Автор: Романович

Мамо, не зрозумів. А де гроші? – відразу зателефонував мені син в Італію. – У тітки Зіни, – спокійно кажу. – В якої ще тітки Зіни? – перепитав спантеличено син. – У тієї, що за твоєю бабусею доглядає, – пояснюю. Син не зрозумів, образився. Але мені вже байдуже, бо більше нічого я йому давати не збираюся. Він і так від мене забагато отримав, а коли треба було допомогти – то відмовився
Uncategorized

Мамо, не зрозумів. А де гроші? – відразу зателефонував мені син в Італію. – У тітки Зіни, – спокійно кажу. – В якої ще тітки Зіни? – перепитав спантеличено син. – У тієї, що за твоєю бабусею доглядає, – пояснюю. Син не зрозумів, образився. Але мені вже байдуже, бо більше нічого я йому давати не збираюся. Він і так від мене забагато отримав, а коли треба було допомогти – то відмовився

– Не можу я приїхати зараз, я ж лише роботу знайшла, – кажу я своєму сину. – Зрештою, Микито, мова йде про твою бабусю, яка тебе практично виростила. – Ні, мамо, мова йде про твою маму, і ти, як донька, повинна приїхати, щоб її доглядати. У мене через бабусю уже проблеми в сімʼї почалися, Віка […]

Read More
Як ти могла, мамо? Тепер гості будуть не про весілля говорити, а про тебе, – картає мене моя дочка. – Зачекай, доню, перш, ніж мене засуджувати, давай розберемося – що я не так зробила? – мені настільки не сподобався тон доньки, що я вирішила почати з нею серйозну розмову. Моя єдина донька Марта заміж виходила, заради її весілля я повернулася з Італії. Приїхала я не з пустими руками, привезла гроші, оплатила весілля, але все одно не вгодила
Uncategorized

Як ти могла, мамо? Тепер гості будуть не про весілля говорити, а про тебе, – картає мене моя дочка. – Зачекай, доню, перш, ніж мене засуджувати, давай розберемося – що я не так зробила? – мені настільки не сподобався тон доньки, що я вирішила почати з нею серйозну розмову. Моя єдина донька Марта заміж виходила, заради її весілля я повернулася з Італії. Приїхала я не з пустими руками, привезла гроші, оплатила весілля, але все одно не вгодила

– Як ти могла, мамо? Тепер гості будуть не про весілля говорити, а про тебе, – картає мене моя дочка. – Зачекай, доню, перш, ніж мене засуджувати, давай розберемося – що я не так зробила? – мені настільки не сподобався тон доньки, що я вирішила почати з нею серйозну розмову. Моя єдина донька Марта заміж […]

Read More
– І куди мені тепер? – Розгублено запитала мати
Uncategorized

– І куди мені тепер? – Розгублено запитала мати

– Поліна, я тут все вирішила! Надії квартиру залишаю, а сама до тебе переїду, і всім буде добре, – з порога оголосила мати, скидаючи пальто на стілець. Поліна аж завмерла від такої новини. Кілька секунд вона просто дивилася на матір, намагаючись усвідомити те, що відбувається. Усередині вирувала хвиля роздратування, але вона змусила себе говорити спокійно. […]

Read More
— Ви хотіли грошей? — запитала Анжела. Свекруха відкрила коробку, зазирнула в неї й почервоніла, а чоловік, навпаки, побілів
Uncategorized

— Ви хотіли грошей? — запитала Анжела. Свекруха відкрила коробку, зазирнула в неї й почервоніла, а чоловік, навпаки, побілів

— Ольго Павлівно, я не можу взяти Поліну до себе на роботу, — обережно промовила Анжела. Свекруха вже кілька разів просила влаштувати свою доньку до неї в компанію. — Ну чому ж? Вона тямуща, закінчила університет, заміжня. Якщо думаєш, що вона постійно сидітиме на лікарняному — помиляєшся. Якщо внучка захворіє, я сама посиджу з нею. […]

Read More
Мамо, кава закінчилася, – телефонує мені в Італію старша донька. – Ну і заодно передай 500 євро, дуже треба. – Марино, я ж уже попереджала, що не зможу більше вам грошима допомагати, бо маю один задум, – кажу. – У Вероніки випускний, вона собі вже сукню підшукала, а це не просто, довелося аж у Львів їхати, – пояснює Марина. – Сукня на випускний 500 євро? А як Вероніка надумає заміж виходити, боюсь навіть уявити, скільки буде коштувати її весільне вбрання. – Мамо, тобі що, шкода для внучки грошей? – з ноткою картання заявила мені Марина
Uncategorized

Мамо, кава закінчилася, – телефонує мені в Італію старша донька. – Ну і заодно передай 500 євро, дуже треба. – Марино, я ж уже попереджала, що не зможу більше вам грошима допомагати, бо маю один задум, – кажу. – У Вероніки випускний, вона собі вже сукню підшукала, а це не просто, довелося аж у Львів їхати, – пояснює Марина. – Сукня на випускний 500 євро? А як Вероніка надумає заміж виходити, боюсь навіть уявити, скільки буде коштувати її весільне вбрання. – Мамо, тобі що, шкода для внучки грошей? – з ноткою картання заявила мені Марина

– Мамо, кава закінчилася, – телефонує мені в Італію старша донька. – Ну і заодно передай 500 євро, дуже треба. – Марино, я ж уже попереджала, що не зможу більше вам грошима допомагати, бо маю один задум, – кажу. – У Вероніки випускний, вона собі вже сукню підшукала, а це не просто, довелося аж у […]

Read More
– Не довго мені тут з вами сидіти залишилося. Не буде мене скоро. – Ніно, ти що ж таке кажеш? Захворіла? – Занепокоїлися жінки. – Та ні, не захворіла, поки що. Діти мене зі світу зживають… – заплакала Ніна Петрівна
Uncategorized

– Не довго мені тут з вами сидіти залишилося. Не буде мене скоро. – Ніно, ти що ж таке кажеш? Захворіла? – Занепокоїлися жінки. – Та ні, не захворіла, поки що. Діти мене зі світу зживають… – заплакала Ніна Петрівна

– Слухай, Юля, я так більше не можу! Давай квартиру знайдемо та з’їдемо?! – пошепки промовив Стас, зачинившись із дружиною у ванній кімнаті. – Стасе, ми не потягнемо іпотеку, або орендовану квартиру. За машину ще не розплатилися… – відповіла Юля, хоча в душі розуміла – чоловік тисячу разів має рацію. – Ні, Юль! Я сьогодні […]

Read More
– Вона ж стара для мене і дитина в неї
Uncategorized

– Вона ж стара для мене і дитина в неї

– Відрізай, мамо, або я сама ножицями пройдуся, – донька ревіла, сидячи на табуретці. Хвилі пшеничного волосся струменіли по спині й торкалися сидіння. – Що ж мені тепер через брата в дівках сидіти все життя. Тетяна Петрівна подивилася на чоловіка, але ножиці не взяла. – Не дури, – батько забрав інструмент з її рук, – […]

Read More
Радісне телефонне спілкування тривало. І раптом донька почула: “Звичайно, приїжджайте, усією родиною приїжджайте. Ми будемо раді”
Uncategorized

Радісне телефонне спілкування тривало. І раптом донька почула: “Звичайно, приїжджайте, усією родиною приїжджайте. Ми будемо раді”

Заміжня дочка прийшла провідати матір. Пили чай, і ніщо не віщувало неприємності. Мирно та тихо. Телефонний дзвінок. Мама відповіла. Запитала хто? Гучно заговорила: «Валю? Я така рада! Звідки взяла мій номер? Як? Чудеса». Пошепки донці: «Це Валя, тітка Валя, наші матері – двоюрідні сестри». На обличчі у доньки жодної реакції. Мама довго слухала, мабуть, родичка […]

Read More
– Не можу більше терпіти цей сморід! Завтра просто висиплю цю гниль з пакета їм під двері. Нехай нюхають! – Прошипіла сусідка Олена чоловікові крізь зуби, стоячи біля вхідних дверей
Uncategorized

– Не можу більше терпіти цей сморід! Завтра просто висиплю цю гниль з пакета їм під двері. Нехай нюхають! – Прошипіла сусідка Олена чоловікові крізь зуби, стоячи біля вхідних дверей

– Не можу більше терпіти цей сморід! Завтра просто висиплю цю гниль їм під двері. Нехай нюхають! – Прошипіла Олена чоловікові крізь зуби, стоячи біля вхідних дверей. У під’їзді витав такий «аромат», ніби сусіди варили суп із протухлого оселедця та старих шкарпеток. Олена позадкувала назад, гидливо прикрила ніс рукою і на мить задумалася: може, й […]

Read More
— Валентино Іванівно, — тихо запитала я, відвівши свекруху вбік, — а ви попереджали, що приїдете не одна
Uncategorized

— Валентино Іванівно, — тихо запитала я, відвівши свекруху вбік, — а ви попереджали, що приїдете не одна

Я мазала хліб маслом і посміхалася. Вперше за два роки ми їдемо на дачу всією сім’єю — без поспіху, без справ, просто так. Андрій взяв відпустку, Настя закінчила сьомий клас, а у мене накопичилося стільки втоми, що хотілося просто лягти в гамак і не вставати до вечора. — Мамо, а можна я буду спати на […]

Read More