— Що ж ти все живеш, мене мучиш?! – Антон смикнув гнучку трубку крапельниці. Молоденька медсестра увійшла в палату, і Антон швидко встав зі стільця, залишивши зухвалу витівку, немов його застали на місці злочину. — Лікар новий де? — У п’ятій палаті, – відповіла медсестра. — Як вона? — Минулої ночі погано було, але відкачали, […]
— Любий, – кажу чоловікові, – можна я до батьків на машині доїду, погода така мерзенна, дощ іде. Не хочеться стояти на зупинках. Від маленької квартири, яку ми з чоловіком винаймаємо, до моїх мами та тата на машині їхати 40 хвилин. А на громадському транспорті години півтори чи як пощастить – дві пересадки треба зробити. […]
— Дорогі гості, а вам господарі не набридли? – Катя кипіла, немов розігрітий чайник. — А що таке? – здавалося, Зінаїда Петрівна була щиро здивована обуренням невістки. — Вам додому не пора? Начебто ремонт закінчився! — Ну і що? Мені у вас добре! — А ну, швидко зібрала свої манатки і за двері! – Катя […]
— Ой, я б так не змогла. Людина, наче овоч робиться. Зійти з розуму можна з лежачими хворими! Здавати їх треба у спеціальні місця! І не дивись на мене так! Тварин геть присипляють. І нічого. А ми всі такі гуманні. Ще в якійсь країні людей похилого віку на гору забирають, далеко і там залишають. А […]
— Доброго дня, тут Олексій живе?— Так… А ви з якого питання?— Ви його мама?— Я?! Дружина! Дівчино, ви що хотіли?— Він зараз у лікарні, і я не знаю про його стан, мені нічого не кажуть – не належить. Тільки родичам. – верхня губа незнайомки затремтіла. – Можна мені увійти. — Ну проходь. Не розумію, а […]
Ірина вийшла з кухні й подивилася на годинник. У цей самий час, але з вітальні, вийшов Семен. І виніс звідти ще одну зібрану валізу. Він поставив її поруч з іншими валізами, пакетами, баулами, мішками і коробками, які заповнили весь передпокій. Озирнувся. Перерахував. Дістав із кишені список. Звірився. Ще раз усе уважно оглянув. – Ну? – […]
Свекруха мене не просто не приймала, вона мене переінакшувала всі ці роки шлюбу, бо я не достойна на її Василька скаржитися. – Хочеш мати чоловіка, то мовчки, – казала вона мені, – ти на себе подивися в дзеркало, а потім на нього. Він-вчитель! І оте «вчитель» звучало з таким пафосом, ще би зарплата хоч на […]
– Сину, приїдь до мене у суботу, маю розмову непросту, – Василь сказав це таким засмученим голосом, що Іван примчав в село у суботу з самого ранку. – Тату, що трапилося? Чи не захворів ти, бува? Щось і вигляд у тебе не дуже, – син поближче підійшов до батька і побачив, як на його очі […]
– Забрати тебе з роботи? А що сталося? Чи автобуси ходити перестали? – Невдоволено сказав Олег, відповідаючи на дзвінок своєї нареченої. – Ніжку підвернула? І що, не зламала ж, вічно ти драматизуєш! До мене друзі прийшли, по-твоєму, я маю їх кинути й бігти до тебе? – Давай-давай, йди на автобус, не вдавай із себе… В […]
– Що робитимемо, Борю? Це ж треба, наречену в селі наш синок знайшов! – Алла притиснула долоню до щоки, й захиталася з боку на бік. – І що з того? У селі люди не мешкають? Шевченко теж із села, між іншим, чоловік розвів руками, але потім знову повернувся до свого сніданку. Обидва були міськими до […]