Автор Романович
– Прошу тебе, донечко, пожалій мене, — благала я. — Вже три дні не їла хліба, а грошей зовсім не залишилось. По моїх щоках, вкритих дрібними зморшками, текли сльози. У руках я тримала лише сумку з порожніми пляшками. – Як… Продовжити читання →
– Оксано, ти тільки не нервуй, але там на твоїй дачі якісь чужі люди живуть, – голос Марини в телефоні звучав стривожено. – Уже третя сім’я за місяць змінюється. – Які ще чужі люди? – Оксана відірвалася від робочих документів… Продовжити читання →
– Тетяно, навіщо тобі машина? Ти ці гроші краще б вклала у розширення житлоплощі, – кажу я своїй сестрі. Ми продали мамину квартиру, а грошима вирішили поділитися навпіл. З сестрою ми житлоплощею забезпечені, дві бабусі залишили кожній з нас по… Продовжити читання →
– Свахо, привіт! – Марія Степанівна, з’явившись до сватів без попередження, затягувала свою неосяжну валізу у квартиру. – Я у вас поживу трохи? У мене до сусідів онуки приїхали. Ох, як я втомилася, як втомилася! Валентина Петрівна була спантеличена таким… Продовжити читання →
– Миколо, в суботу будемо капусту садити, тому не плануй собі нічого, – Марія спробувала заздалегідь попередити чоловіка, бо знала, що той завжди собі якісь справи шукає. – Навіщо нам стільки капусти? Ту, що ми в минулому році посадили, ледве… Продовжити читання →
– Ви дверима помилилися?, – я підозріло оглядала двох молодих людей. – Ні, тітко Валю, ми до вас. – До мене? Я вас зовсім не знаю, – я була певна, що ніколи не бачила цих хлопців в житті, проте, коли… Продовжити читання →
Марина працювала в лікарні вже 12 років. Звичайна медсестра – акуратна, сумлінна, мовчазна. Люди її любили, пацієнти дякували, бо до всіх вона ставилася з терпінням і щирою турботою, а таке відразу помічається. Вона жила сама з донькою Даринкою. Чоловік пішов,… Продовжити читання →
– Вона тобі не пара. Забудь, сину. Ти вартий кращої долі, – Стефанія говорила різко, і Андрій розумів, що вона не жартує. Мамі перечити прямо він не став, але і від свого не збирався відступати. Ну і що, що Настя… Продовжити читання →
– Що Ніно, вирішила? Будеш святкувати свій ювілей? Якщо так, то на коли, ти нас попередь, щоб ми знали. Співробітниця і за сумісництвом багаторічна подруга по роботі Марія стала розпитувати Ніну, що вона планує робити на свій день народження. Ніна… Продовжити читання →
Шість років тому, на першій зустрічі з майбутньою свекрухою, Олена сиділа в її вітальні, схвильовано смикаючи край скатертини. Тамара Павлівна, розливаючи чай, усміхалася так солодко, що Олена повірила: все буде гаразд. – Ти, Оленко, як донечка мені будеш, – сказала… Продовжити читання →