Романович

Бабусю привезли до нас у вівторок, коли я ще був на роботі. А повернувшись додому, побачив її, коли вона сиділа на дивані і дивилася чергову бразильську мильну оперу. Чай Вона, як і завжди, тримала в зморшкуватих руках хустинку, розшиту польовими квітами, і з легкою посмішкою стежила за вируючим з екрану виром почуттів. Бабусю привезли з … Читати далі

Вперше на заробітки я поїхала ще в далекому 2002 році. Скрута була страшна. Чоловік пив, діти не мали грошей ні на одяг, ні на навчання. Ще й в квартирі все валилося, ремонт жодного разу ніхто не робив.  Коли я поїхала чоловік почав ще дужче випивати. Одного дня син подзвонив мені й сказав, що батька більше … Читати далі

– Чому я мушу вас жаліти? Ви ж мене не пожаліли, – відповіла Тася В останній рік мама дуже часто хворіла. У ті дні, коли вона лежала в лікарні, Тася залишалася вдома з вітчимом – дядьком Мишком. Він, як завжди, багато працював: йшов з дому о сьомій ранку, повертався о восьмій вечора. Тож Тася, вважай, … Читати далі

Я невістка: звичайна, працююча, без корони на голові. Ми з чоловіком живемо у власній квартирі в місті, яку самі тягнемо – кредит, комуналка, робота з ранку до ночі. Свекруха живе в селі, там же й зовиця. І все було б нічого, якби вони не вирішили, що наша квартира – це курорт вихідного дня. Спочатку це … Читати далі

Іноді це приходить не на рівні думок, а відчуттів. Ти раптом усім тілом усвідомлюєш: просити — не варто. Ні в кого. Навіть якщо дуже потрібно. Навіть якщо вони зобов’язані. Навіть якщо ти завжди був поруч, підтримував, чекав, прощав. Усе одно — не варто. Краще впоратися самому. Звучить, можливо, різко. Але саме так приходить особливий спокій. … Читати далі

«Може, і нічого серйозного, — думала Юля, — але все це якось дивно. Дивитися на неї став часто. Посміхається їй. Говорять про всяку нісенітницю і при цьому сміються. Усамітнюються при кожному зручному випадку. Все це підозріло». Юля вирішила перевірити свою подругу. Дочекалася відповідного моменту і поділилася з нею важливою інформацією. — А я, Свєтка… — … Читати далі

Була вже половина третьої ночі, але Алла не спала ― чекала пасинка. Кирило затримувався і не відповідав на дзвінки. Алла дуже хвилювалася: пасинок був хлопцем проблемним, весь час вплутувався в якісь  історії. Ось і сьогодні йому хтось подзвонив, він зібрався, поспішив піти.― Ти куди? ― Скоро повернуся, ― кинув і зник за дверима. Алла занепокоїлася. Вже … Читати далі

У моєї мами великий двоповерховий будинок. І вона не була проти, аби ми з чоловіком переїхали жити. Навіть ремонт зробила на 2 поверсі та окремий вихід. Після весілля я завагітніла та народила донечку Олександру. І моя мама нам дуже допомагала, постійно няньчилася з Сашунею, брала її на прогулянку: – Ти поспи, дитино. Тобі треба набратися … Читати далі

Віра допомагала свекрусі прибирати зі столу. Гості розійшлися після поминального обіду. Валерій, чоловік Віри, все ще сидів за столом. – Ольга Павлівно, ви б полежали, відпочили, я приберу. – Ти мий посуд, а зі столу я сама… мені так легше. Адже майже п’ятдесят років разом. Сліз тільки немає, всі виплакала, доки хворів. Тяжко було останній … Читати далі

“Чоловік святкував перемогу в суді… але за два дні дізнався, що його «розлучення століття» коштувало йому свободи та всього майна – Все, мамо. Вона підписала. Квартира та машина мої! Кредити її! Роман говорив телефоном прямо біля дверей залу суду, не понижуючи голосу. Марина стояла за три кроки від нього, стискаючи теку з документами. Він обернувся, … Читати далі